Кочвар Сергій Володимирович

Ф
Сергій Кочвар
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Володимирович Кочвар
Народження 20 вересня 1968(1968-09-20) (56 років)
  СРСР м. Одеса, УРСР
Зріст 185 см
Вага 73 кг
Громадянство  Україна
Позиція Захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987 СРСР Чорноморець (Одеса) 6 (1)
1987–1994 СРСР / Україна СК Одеса 263 (9)
1994 Україна Поділля (Хмельницький) 12 (0)
1995 Україна Нива (Тернопіль) 15 (1)
1995–1998 Україна Шахтар (Донецьк) 39 (1)
1997 →  Україна Кривбас (Кривий Ріг) 2 (0)
1998 → Україна Шахтар-2 (Донецьк) 11 (0)
1998 Україна СК Миколаїв 13 (0)
1999 Болгарія Ботєв (Враца) 1 (0)
2000–2001 Україна СК Миколаїв 47 (0)
2001–2002 Молдова Хеппі Енд (Кам'янка) 13 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Сергій Володимирович Кочвар (нар. 20 вересня 1968, м. Одеса, УРСР) — колишній радянський та український футболіст, захисник. Найбільш відомий за виступами у складі СК «Одеса» та донецького «Шахтаря».

Біографія

Вихованець СДЮШОР «Чорноморець». Першим тренером був Савелій Семенов, що виховав не одного визначного майстра шкіряного м'яча. У 1985 році Кочвара почали залучати до матчів дублюючого складу «Чорноморця», а у 1987 році Сергій дебютував у складі основної команди, взявши участь у шести поєдинках чемпіонського сезону одеситів у першій лізі[1].

А далі його, як і багатьох футболістів того часу, чекала служба у Збройних Силах та виступи за СКА «Одеса». Щоправда у армійському клубі Кочвар дуже швидко став своїм, отримавши довіру партнерів у вигляді капітанської пов'язки, тож вирішив залишитися в одеському клубі й надалі, вже після закінчення строку служби. Залишив клуб Сергій лише в середині 1994 року, коли стало зрозуміло, шо СК «Одеса» міцно застрягла у надрах першої ліги чемпіонату України.

Транзитом через хмельницьке «Норд-АМ-Поділля» Кочвар опинився у тернопільській «Ниві», де дограв чемпіонат 1994/95, а вже з наступного сезону захищав кольори донецького «Шахтаря», разом з яким футболісту пощастило завоювати Кубок України та взяти участь у єврокубкових баталіях. Однак у серпні 1997 Сергій виявився непотрібним «Шахтарю» і його було віддану у оренду до криворізького «Кривбасу», у складі якого він провів лічені матчі.

Не задовольняючись іграми за «Шахтар-2», Кочвар вирішив перейти до табору СК «Миколаїв», що також виступав у вищій лізі. Проте миколаївцям не вдалося втриматися у вишці, а сам футболіст закінчення сезону провів у Болгарії, намагаючись закріпитися у клубі «Ботєв» (Враца). Зігравши за цей клуб лише один матч[2], Сергій повернувся до Миколаєва, де відіграв ще два сезони у першій лізі.

Професійну кар'єру Кочвар завершував закордоном — у молдавській команді «Хеппі Енд», яка щойно отримала право виступати у Національному дивізіоні Молдови вперше в своїй історії. Проте клуб з Кам'янки з тріском провалив сезон, вилетівши до нижчої ліги, а український легіонер повернувся на Батьківщину, де певний час грав за аматорський футбольний клуб «Сонячна долина».

Досягнення

Цікаві факти

  • За словами Михайла Старостяка саме Сергій Кочвар дав йому прізвисько «Сокира» за жорстку гру[3].
  • Сергій Кочвар дружить сім'ями з відомим українським голкіпером Ігорем Шуховцевим. Більш того, вони є кумами[4].

Примітки

  1. ↑ Гравці «Чорноморця» у сезоні 1987. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 18 лютого 2012.
  2. ↑ Перелік матчів Сергій Кочвара на сайті футбольної статистики Болгарії[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. ↑ Михайло Старостяк: Коли я грав, суддівство було гіршим. Архів оригіналу за 27 березня 2010. Процитовано 18 лютого 2012.
  4. ↑ Ігор Шуховцев: Став воротарем завдяки Альтману. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 18 лютого 2012.

Посилання