uk %D0%9A%D0%BE%D1%86%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80 %D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Коцовський Володимир Миколайович
Коцовський Володимир Миколайович
	Володимир Коцовський
Псевдонім	Korženko, Holka і І. Корженко
Народився	10 вересня 1860; Отиневичі Бібрського повіту
Помер	11 лютого 1921 (60 років); Сокаль
Громадянство	Австро-Угорщина ЗУНР
Діяльність	письменник, історик літератури, педагог
Сфера роботи	історія літератури, педагогіка і література
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Членство	Наукове товариство імені Шевченка
	Коцовський Володимир Миколайович у Вікісховищі
	Роботи у Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коцовський (прізвище).

Володи́мир Микола́йович Коцо́вський (псевд. та крипт.: Корженко, Голка, К-о, В. К., Володимир К-ський та ін.) (10 вересня 1860, Отиневичі Бібрського повіту на Львівщині — 11 лютого 1921 Сокаль Львівської області) — український галицький літературознавець, філолог, письменник, перекладач, педагог. Діяч НТШ.

Біографія

Народився 10 вересня 1860, в селі Отиневичі Бібрського повіту на Львівщині, тепер Жидачівського району Львівської області.

Закінчив 1883 року Львівський університет. Доктор філософії Чернівецького університету з 1895.

Кар'єра

З 1889 учитель гімназій, з 1910 директор учительської семінарії в Сокалі на Львівщині.

З 1886 член Товариства ім. Шевченка, з 1899 його дійсний член. Співробітник газет і журналів Галичини «Діло», «Зоря», «Учитель», «Записки Наукового товариства імені Шевченка» та ін.

У поглядах та діяльності дотримувався народовської орієнтації.

Наукова і творча діяльність

Досліджував життя і творчість членів «Руської трійці». Був зорієнтований на «народовство». Автор книжки «Історично-літературні замітки до „Слова о полку Ігоревім“» (Львів, 1893).

У співавторстві з Іларієм Огоновським уклав книжку «Методична граматика руської мови для IV класу шкіл 5 і 6 класових» (1894).

Автор рецензій на театральні вистави, друковані переважно в журналі «Зоря», статей на громадські, літературні теми.

Шевченкові присвятив статтю «Тарас Шевченко» («Буковинський календар на звичайний рік 1887», Чернівці, 1886). Його рецензія на книжку «Шевченко Т. Г. Перебендя. З переднім словом І.Франка. Львів, 1889», надрукована в журналі «Правда» (1889. — Т. 2. — № 5), дала підставу до полемічної відповіді Івана Франка «Відповідь критикові „Перебенді“» («Правда», — 1889. — Т. 3. — № 7).