|
Коська фортеця
Коська фортеця (або Замок Нератція) — оборонна споруда, розташована на острові Кос, Греція, датована 1380-1514 роками.[2] Назва замку розшифровується як "кислі апельсини", що пов'язано з цими деревами, які росли на острові. Це найбільший замок на острові з чотирьох, три інші розташовані в Пілі, Антимахії та Кефалосі.[3] ІсторіяЗамок Нератція, є найважливішою частиною укріплень, побудованих на острові тамплієрами в кінці XIV століття н.е.[2] Він розташовувався на острові, відділеному від суходолу викопаним рвом, поруч з гаванню міста.[4] Він разом із замком Галікарнассос (фортеця Святого Петра), розташованим навпроти турецькиого узбережжя здійснювали контроль над стратегічними протоками між островом і Туреччиною.[5] Будівництво внутрішніх мурів розпочав венеційський губернатор (можливо Х. Шлегельгольц)[5] у 1436 р., а закінчив його спадкоємець у 1478 р. У зв'язку з постійними турецькими нападами замок вирішено було укріпити тож побудовано масивні зовнішні башти.[3] Найдавніша вежа замку перебуває ліворуч від під’їзного мосту, та на ній досі є блазони 36-го Великого Магістра Де Міллі (1454-1461) та 37-го Великого Магістра Де Ластіка (1437-1454).[4] Між 1505 і 1508 роками було збудовано західну сторону замку (зі сторони гавані), а міст, який з'єднує зовнішню фортецю з площею дерева Гіппократа, був побудований орієнтовно між 1500 і 1510 роками.[5] Замок був пошкоджений землетрусом у 1495 році та захоплений турками у 1523 році, які його відремонтували.[3] У XIX столітті замок використовувався як казарма турецького гарнізону та як житло турецького командувача острова.[3] 17 березня 1816 р. пороховий погреб випадково вибухнув і знищив значну частину замку. Замок відновлювали італійський департамент археології, який під час італійської окупації відновив замок у первісній формі, усунувши доповнення, що були створені в Османську епоху. Також італіці засипали оборонний рів перед замком. В північній частині замку розташований колишній склад, реставрований італійцями у невеликий музей з скульптурами, вівтарями та деякими кладочними написами.[3][4] Німецький гарнізон під час окупації використовував замок як в'язницю.[6] АрхітектураЗамок прямокутний і складається з двох укріплених стін, розділених широким ровом. По кутах внутрішніх укріплень замку розташовано 4 високі круглі вежі.[2] На стінах зовнішньої частини замку розташовані масивні бастіони та гарматні бійниці, південна сторона з ескарпою розташована поруч з великим ровом, який раніше був глибиною 6 м і шириною 38 м, а сьогодні там проходить міська вулиця.[3][5] Стіни, внутрішня з яких найдавніша, з'єднані між собою тільки однією похилою дорогою на східній стороні замку.  При будівництві замку використовувались місцеве каміння (пористий камінь, зелений пористий камінь, м'який камінь та травертин, змішані з древніми шматками мармуру) та залишки античних споруд міста Кос та Асклепіона, багато з яких досі є в стінах замку, зокрема колони бази та архітрави. Вплив різних архітектурних стилів, пов'язаний з довгим будівництвом замку, спостерігається у фризі із зображенням гірлянд і масок елліністичних часів (наприклад над головною брамою)[3], що контрастують з косими базальтовими колонами на воротах, відомим як ворота Кармадіно (ймовірно, з ранньохристиянської базиліки Ліменос).[2][4][6] Після кам'яного мосту, який веде до замку розташована головна брама, яка раніше була подвійною. Дві невеликі вежі, що оточували ворота, були знесені на початку 1920-х. Над воротами розташований мармуровий фриз з гірляндами та масками (ймовірно з храму Діоніса), а вище скульптурна рамка з гербами Великого Магістра Д'Амброаза та гравірованою датою 1510 р. Після входу є арочна споруда - залишок турецької водойми.[5] Див. такожПримітки
|
||||||||||||||||||||||
.jpeg)