Костащук Василь Миколайович
Васи́ль Микола́йович Костащу́к (нар. 4 жовтня 1885, Тулова, нині Коломийський район Івано-Франківська область — пом. 10 січня 1931 (в інших джерелах 1932), Київ) — український історик, бібліограф та літературознавець. ЖиттєписУчень Михайла Грушевського. Вчився у Заліщицькій гімназії, 1912 року закінчує Чернівецький університет, історично-філологічний відділ філософічного факультету. Вчителював у Городенківській українській приватній гімназії. В 1910—1914 входив до складу Української радикальної партії. З початком Першої світової війни мобілізований, воював в австро-угорському війську. Поранений, в боях біля Галича — Рогатина потрапив у російський полон; проживав у Курській та Пензенській губерніях. У ході революцій подій в колишній Російській імперії зумів звільнився, повертається до України; в 1917—1926 роках вчителював на Київщині — до 1923 — директор школи в Борисполі, та в самому Києві. Від 1927 та до смерті був співробітником Комісії історії Західної України при ВУАН, у 1928—1930 — аспірант Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН, в 1929—1930 роках працював в бібліографічній комісії ВУАН — до її ліквідації. Вивчав історію революції 1848 року та часи реакції 1848—1860 у Галичині. Працював над дисертацією з питань народного побуту. Листувався з Василем Стефаником. Після його смерті велися перемовини про передачу державі цінних галицьких книжок і журналів, їх вислідки невідомі. Серед його робіт:
Джерела та література
Література
|