Костандін I
Костандін I[2], також Костянтин I[3][4] (1035–1040[3] / 1050–1055[2] — c. 1100[3] / 24 лютого, 1102 — 23 лютого, 1103[2]) — другий інкнакал (володар) Вірменської Кілікії і тагавор айоц (король вірменський)[3], «Володар Гір»[2] (1095[2][3] — c. 1100[3] / 1102 / 1103[2]). Упродовж свого правління контролював більшу частину регіону навколо Таврських гір, доклав багато зусиль до культивації земель та перебудови міст, які перебували під його владою.[3] Він надав достатньо провіанту хрестоносцям, наприклад, під час складного періоду облоги Антіохії взимку 1097 року.[3] Був прибічником розділу Вірменської Церкви.[4] ЖиттєписБув сином Рубена I;[2] його батько проголосив незалежність Кілікії від Візантійської імперії близько 1080 року.[3] Відповідно до хроніки Матеоса Урхаєці та Смбата Гунстабла Костандін також ідентифікувався як другий принц царя Гагіка II чи другого воєначальника в монаршому клані у вигнанні.[3] ПравлінняПісля смерті батька, 1095 року, Костандін розширив владу на схід, за гори Антитавра.[4] Як правитель християнської Вірменії у Леванті, Костандін допоміг силам Перших хрестоносців, особливо під час облоги Антіохії[3]. Хрестоносці, зі свого боку, оцінили допомогу вірменських союзників: Костандіну було надано титули графа й барона[5]. У Хронографії Самуела (Самвела) Анійського йдеться, що Костандін помер одразу після удару блискавки в стіл у фортеці Вахка[2]. Був похований у монастирі Касталон[3]. РодинаВідповідно до хроніки Алеппо його дружина походила від Барди Фоки.[2] Діти:
Примітки
Посилання
Література
|