Костандін I

Костандін I
вірм. Կոստանդին Ա
Прапор
Прапор
 2-й Володар Кілікії
«Володар Гір»
1095 — 1100/1102/1103
Попередник: Рубен I
Спадкоємець: Торос I
 
Народження: не раніше 1050 і не пізніше 1055
Смерть: 1102[1]
Причина смерті: удар блискавки[d]
Поховання: Монастир Косталон
Національність: вірмени
Релігія: Вірменська апостольська церква
Рід: Рубеніди
Батько: Рубен I
Діти: Торос I
Беатриса Кілікійська
Лев I

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Костандін I[2], також Костянтин I[3][4] (1035–1040[3] / 1050–1055[2] — c. 1100[3] / 24 лютого, 1102 — 23 лютого, 1103[2]) — другий інкнакал (володар) Вірменської Кілікії і тагавор айоц (король вірменський)[3], «Володар Гір»[2] (1095[2][3] — c. 1100[3] / 1102 / 1103[2]).

Упродовж свого правління контролював більшу частину регіону навколо Таврських гір, доклав багато зусиль до культивації земель та перебудови міст, які перебували під його владою.[3] Він надав достатньо провіанту хрестоносцям, наприклад, під час складного періоду облоги Антіохії взимку 1097 року.[3] Був прибічником розділу Вірменської Церкви.[4]

Життєпис

Був сином Рубена I;[2] його батько проголосив незалежність Кілікії від Візантійської імперії близько 1080 року.[3] Відповідно до хроніки Матеоса Урхаєці та Смбата Гунстабла Костандін також ідентифікувався як другий принц царя Гагіка II чи другого воєначальника в монаршому клані у вигнанні.[3]

Правління

Після смерті батька, 1095 року, Костандін розширив владу на схід, за гори Антитавра.[4] Як правитель християнської Вірменії у Леванті, Костандін допоміг силам Перших хрестоносців, особливо під час облоги Антіохії[3]. Хрестоносці, зі свого боку, оцінили допомогу вірменських союзників: Костандіну було надано титули графа й барона[5].

У Хронографії Самуела (Самвела) Анійського йдеться, що Костандін помер одразу після удару блискавки в стіл у фортеці Вахка[2]. Був похований у монастирі Касталон[3].

Родина

Відповідно до хроніки Алеппо його дружина походила від Барди Фоки.[2]

Діти:

Примітки

  1. ↑ Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н Charles Cawley (1 квітня 2009). Lords of the Mountains, Kings of (Cilician) Armenia (Family of Rupen). Medieval Lands. Foundation of Medieval Genealogy. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 14 квітня 2013.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н Ghazarian, Jacob G. The Armenian Kingdom in Cilicia during the Crusades: The Integration of Cilician Armenians with the Latins (1080-1093).
  4. ↑ а б в Runciman, Steven. A History of the Crusades – Volume I.: The First Crusade and the Foundation of the Kingdom of Jerusalem.
  5. ↑ Vahan M. Kurkjian (5 квітня 2005). A History of Armenia. Website. Bill Thayer. Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 14 квітня 2013.

Посилання

Література

  • Ghazarian, Jacob G: The Armenian Kingdom in Cilicia during the Crusades: The Integration of Cilician Armenians with the Latins (1080–1093); RoutledgeCurzon (Taylor & Francis Group), 2000, Abingdon; ISBN 0-7007-1418-9
  • Runciman, Steven: A History of the Crusades — Volume I.: The First Crusade and the Foundation of the Kingdom of Jerusalem; Cambridge University Press, 1988, Cambridge; ISBN 0-521-06161-X