Косенко Петро Дмитрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Косенко.
Петро Дмитрович Косенко
Ім'я при народженніПетро Дмитрович Косенко
Народився18 червня 1922(1922-06-18)
Україна Україна, Волощина
Помер2 березня 2012(2012-03-02) (89 років)
США США
·за віком
ГромадянствоСША США
Національністьукраїнець
Діяльністьпоет, ретушер, художник
Alma materДніпровський національний університет імені Олеся Гончара Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяхристиянство
У шлюбі зДарина
ДітиОлександр, Елізабет
Вага95
Зріст185
НагородиДипломант Всеукраїнського журналістського конкурсу «За талант і громадянську мужність»

Петро́ Дми́трович Косе́нко (18 червня 1922, Волохіне — 2 березня 2012) — поет, ретушер, художник. Активний учасник громадського життя української діаспори. Друкувався в періодичній пресі США, Канади та Європи.

Життєпис

Народився Петро Косенко у виселку Волохіне (нині частина міста Долинська).

Коли Петру було 6 років, він покинув рідне Волохіне й виростав у місті Нікополі Дніпропетровської області. Закінчив середню школу й був студентом історичного факультету Дніпропетровського державного університету.

На початку війни разом з іншими студентами був покликаний на спорудження оборонних комунікацій під Києвом (Жуляни). З наступом німецьких військ на Київ, неозброєний студентський загін опинився в оточенні. Це й визначило його долю: він залишився на окупованій фашистами території і в 1942 році був висланий до Німеччини, де працював в копальнях із видобутку солі.

По війні залишився в Західній Німеччині, а в жовтні 1948 року мігрував до Венесуели, і 15 довгих років тяжкої праці у незвичних тропічних умовах працював теслею на будові цементного заводу, був землеміром у джунглях Бразилії й Колумбії, будівельним підрядчиком і фотографом.

Улітку 1963 року переселився до США (Філадельфія), де протягом 27 років працював ретушером і художником. Викладав історію України й українську літературу в українських гімназіях США. Писав поезії, гуморески, репортажі. Друкувався в українській періодичній пресі США, Канади та Європи. Видав збірку сонетів «Пізні грона», високо оцінену українською критикою зарубіжжя та України.

Помер 2 березня 2012 року[1].

Твори

  • 1989 — збірка сонетів «Пізні грона», Едмонтон (Канада).
  • 1992 — книга «Любов і туга, туга і любов», Київ.
  • 1995 — книга «Трунок Євшану», Київ.
  • 1999 — книга «СОНЕТИ», Київ (Остання книга, яка налічує 300 сонетів, видана за сприяння Київської міської організації «Нова Україна» і передана у дарунок обласним публічним бібліотекам України видавцем і товаришем поета Миколою Щегловим, як своєрідна інтелектуальна інвестиція в українську літературу).

Примітки

  1. ↑ (див. розділ Конкурси). Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 21 червня 2022.

Джерела

  • Долинська
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.