КорсуниКо́рсуни — кілька козацько-старшинських, згодом — дворянських родів, імовірно, різного походження. Одна гілка родуНайбільш потужний і відомий з них бере початок від Григорія Яковича Корсуна (р. н. невід. — п. до 1713) — миргородського полкового сотника (1672—83). Його син — Степан Григорович (р. н. невід. — п. 1738) — лубенський полковий хорунжий (1716—32) та осавул (1732—38). Син Степана — Ярема Степанович (р. н. невід. — п. до 1756) — бунчуковий товариш (1736—56), перекладач у Колегії закордонних справ (1735—38). Інші представники роду обіймали посади військових товаришів і бунчукових товаришів. До цього роду належали брати-благодійники: Микола Михайлович (1802 — бл. 1868), магістр істор. наук (1823), камергер, дійсний статський радник, почесний попечитель Воронезької гімназії, на утримання якої жертвував гроші, та Олександр Михайлович (1803–1855), магістр законознавства (1823), статський радник, на кошти якого побудовано церкву св. Іоанна Богослова у с. Велика Круча (нині село Пирятинського р-ну Полтавської обл.). Інша гілка родуІнший рід походить від Івана Миколайовича Корсуна (н. наприкінці 17 — п. на поч. 18 ст.), поручика. Його нащадок Антип Іванович (р. н. невід. — п. 1829) був сотенним писарем у Прилуцькому полку. До цього роду належав відомий письменник і перекладач Олександр Олексійович (1818—91; див. О.Корсун). ФактиРоди внесено до 2-ї та 3-ї частин Родовідних книг Полтавської, Чернігівської та Харківської губерній. [1] Прикрасою села є ставки. Панський, який названо ще за панів Домонтовичів. Якийсь поселенець Корсун викопав ставок, побудував водяний млин. І понині існує в Л. Сорочинцях Корсунівський ставок. [2] Ганна Адамівна Корсун (1780) - донька бунчукового товариша. [3]. Дружина Івана Васильовича Лукашевича. Примітки
Джерела
|