Корсаков (місто)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Корсаков.
місто Корсаков
Герб Корсакова Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Сахалінська область
Муніципальний район Корсаковський
Код ЗКАТУ: 64216501000
Код ЗКТМО: 64716000001
Основні дані
Час заснування 1853
Статус міста 1946
Населення 35 079 (2008)
Площа 26 км²
Поштовий індекс 694020
Телефонний код +7 42435
Географічні координати: 46°38′00″ пн. ш. 142°46′00″ сх. д. / 46.633333333333° пн. ш. 142.76666666667° сх. д. / 46.633333333333; 142.76666666667
Міста-побратими Момбецу, Вакканай, Сьонай, Самчхок
Влада
Вебсторінка sakh-korsakov.ru
Міський голова Лада Мудрова
Мапа
Корсаков (Росія)
Корсаков
Корсаков

Мапа

CMNS: Корсаков у Вікісховищі

Корса́ков (рос. Корса́ков; у 1869—1908 роках — Корса́ковський пост, у 1908—1946 рокаї — Оодома́рі; яп. 大泊) — портове місто в Росії, адміністративний центр Корсаковського міського округу Сахалінської області. Розташоване у південній частині острова Сахаліну на березі затоки Аніви Охотського моря, за 42 км на південь від Южно-Сахалінська[1]. Залізнична станція Сахалінської залізниці[2]. Населення — 33 259 осіб (2023).

Історія

Місто є першим і найстарішим з російських поселень Сахаліну і Сахалінської області. Спочатку на його місці знаходилося айнське поселення Томарі-Аніва (Затока Аніва), а згідно з іншими джерелами — Кусун-котан (яп. 久春古丹), засноване ще в 1679 році кланом Мацумае, який керував у той час на Хоккайдо[3]. 22 вересня (4 жовтня за новим стилем) 1853 року російський мореплавець Геннадій Невельський заснував військовий сторожовий пост Муравйовський[ru], названий на честь генерал-губернатора Східного Сибіру Миколи Муравйова. Начальником був призначений майор Микола Буссе. Але вже 30 травня 1854 року пост було евакуйовано у зв'язку з початком Кримської війни. 31 липня 1869 року пост відтворено під назвою Корсаковський (на честь іншого східно-сибірського генерал-губернатора Михайла Корсакова)[4], а з запровадженням на острові каторги став центром Корсаковського округу.

У 1905 році Південний Сахалін відійшов до Японії і пост був перейменовано в Отомарі (Оодомарі; «велика гавань»). До жовтня 1908 року тут знаходився адміністративний центр губернаторства Карафуто (потім перенесено до Тойохару). 16 серпня 1945 року в Отомарі висадився десант радянської морської піхоти і до вечора гарнізон капітулював (в полон здалися понад 1200 японців)[5].

5 червня 1946 року Указом Президії Верховної Ради РСФСР Отомарі перейменовано в Корсаков і отримав статус міста.

Населення

Чисельність населення
1897[6]1912[7]1925[8]1935[9]1959[10]1967[6]1970[11]
1700↗10 861↗24 767↘23 789↗32 914↗34 000↗38 210
1979[12]1989[13]1992[6]1996[6]1998[6]2000[6]2001[6]
↗42 341↗45 096↗45 300↘40 300↘38 300↘37 000↘36 500
2002[14]2003[6]2005[6]2006[6]2007[6]2008[6]2009[15]
↗36 652↗36 700↘35 900↘35 500↘35 100→35 100↘34 983
2010[16]2011[17]2012[18]2013[19]2014[20]2015[21]2016[22]
↘33 526↘33 451↘33 322↘33 148↘32 860↗32 962↗33 056
2017[23]2018[24]2019[25]
↗33 213↘33 203↗33 645

Економіка

У місті розташовані база океанічного рибальства, рибозавод, фабрика гофрованої тари. Поблизу міста діє великий завод по зрідженню природного газу з причальним комплексом (єдиний в Росії; введений в експлуатацію 18 лютого 2009 року у рамках енергетичного проекту «Сахалін-2»)[26].

Транспорт

Місто знаходиться приблизно за 30 кілометрів від Южно-Сахалінського аеропорту. Існує регулярне автобусне і мікроавтобусне сполучення Корсакова з Южно-Сахалінськом, але відсутнє з аеропортом. Існує пасажирське поромне сполучення через затоку Аніву між Корсаковим і японським містом Вакканаєм на Хоккайдо.

Культура

У місті працюють Будинок культури, історико-краєзнавчий музей, школа мистецтв. Видасться газета «Восход»[1].

Пам'ятники[1]

  • Михайлу Корсакову;
  • Першим російським гідрографам Тихоокеанського флоту — дзвін маяка мису Крильон;
  • Радянським воїнам-визволителям міста від японських імперіалістів.
  • Знак на честь 30-річчя російського флоту.
Погруддя Михайла Корсакова.
Дзвін маяка мису Крильон.
Обеліск Радянським воїнам.

Примітки

  1. ↑ а б в Вся Россия. Энциклопедия, 2001, с. 217.
  2. ↑ Большая Советская Энциклопедия. Гл. ред. Б. А. Введенский, 2-е изд. Т. 23. Корзинка — Кукунор. 1953. 636 стр., илл.; 55 л. илл. и карт.(рос.)
  3. ↑ http://www.karafuto.com/timetab.html [Архівовано 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.] Time Table of Sakhalin Island(англ.)
  4. ↑ Раніше в 1867, у районі озера Буссе було засновано пост, також отримавший назву Муравйовський (наразі селище Муравйово Корсаковського району)(рос.)
  5. ↑ http://korsakov.sakh.ru/rus/arkhipov01.shtml [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.] В. В. Архипов «Вторая колонизация Россией Южного Сахалина и судьба одной семьи»(рос.)
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н Народная энциклопедия «Мой город». Корсаков (город)
  7. ↑ Japan as it is. — P. 481.
  8. ↑ Администрация губернаторства Карафуто. Результаты переписи 1925 года: Домовладения и численность населения.
  9. ↑ Администрация губернаторства Карафуто. Результаты переписи 1935 года: Домовладения и численность населения.
  10. ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  11. ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  12. ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  13. ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  14. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  15. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  16. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Сахалинская область. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов. Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2014. Процитовано 28 липня 2014.
  17. ↑ Сахалинская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2011-2016 годов
  18. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  19. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  20. ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  21. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  22. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  23. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  24. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  25. ↑ Оценка численности населения в разрезе муниципальных образований по состоянию на 01.01.2019 года и среднегодовая за 2018 год. Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Сахалинской области. 22 квітня 2019. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
  26. ↑ Дмитрий Медведев принял участие в открытии завода по производству сжиженного газа [Архівовано 30 квітня 2009 у Wayback Machine.] // 1 канал(рос.)

Література