Корольчук Сергій Васильович

Сергій Корольчук
Корольчук Сергій Васильович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження1988(1988)
сел. Віньківці Віньковецького (з 2020 року - Хмельницького району), Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Смерть2022(2022)
у боях під Черніговом
(загинув у ході російського вторгнення в Україну)
Національністьукраїнець
Alma MaterРівненський державний педагогічний університет
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
 95 ОДШБр
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корольчук.

Сергій Васильович Корольчук — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

Сергій Корольчук народився 1988 року у селищі Віньківці Віньковецького (з 2020 року — Хмельницького району) на Хмельниччині. Після закінчення загальноосвітньої школи в рідному селі навчався у Кам'янець-Подільському коледжі культури та мистецтв, згодом продовжив навчання в Рівненському державному педагогічному університеті. Після закінчення університету повернувся в коледж культури та мистецтв викладачем, працював також у Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка. Він керував оркестром народних інструментів, був надзвичайно талановитим, від руки писав партії для цілого оркестру. У 2019 році Сергій Корольчук підписав контракт, пішов служити до лав ЗСУ. Під час війни на сході України неодноразово брав участь у боях з окупантом в зоні ООС. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій. Загинув старший солдат у боях під Черніговом на початку березня 2022 року. Попрощалися із Сергієм Корольчуком 26 березня 2022 року у Віньківцях. Державну відзнаку загиблого його рідним 29 серпня 2022 року вручив очільник Хмельницької ОВА Сергій Гамалій[1][2][3].

Родина

У загиблого залишилися дружина та донька (нар 2020)[1].

Нагороди

  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].

Примітки

  1. ↑ а б Мовчан, Ангеліна (26 березня 2022). Чотири обірвані життя: на Хмельниччині попрощалися з загиблими військовими. https://ye.ua (укр.). Процитовано 18 вересня 2022.
  2. ↑ Богуцька, Надія (7 квітня 2022). Вестиме донечку за руку тільки мама…. Подільські вісті (укр.). Процитовано 18 вересня 2022.
  3. ↑ Отаманчук, Вікторія (29 серпня 2022). Семеро Героїв Хмельниччини посмертно нагороджені орденом «За мужність». https://vsim.ua (укр.). Процитовано 18 вересня 2022.
  4. ↑ Президент відзначив державними нагородами захисників України. Арміяinform (укр.). 8 травня 2022. Процитовано 18 вересня 2022.

Джерела