Коровніков Іван Терентійович

Коровніков Іван Терентійович
рос. Коровников Иван Терентьевич
Народження2 лютого 1902(1902-02-02)
Балаково
Смерть9 липня 1976(1976-07-09) (74 роки)
Москва
ПохованняНоводівичий цвинтар
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силСухопутні війська
ОсвітаВійськова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського
Роки служби1919—1963
Звання Генерал-полковник
КомандуванняНовгородська АОГ
12-й механізований корпус
59-а армія
Війни / битвиГромадянська війна в Росії
Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Суворова I ступеня Орден Суворова I ступеня Орден Кутузова II ступеня
Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Коровніков Іван Терентійович (рос. Коровников Иван Терентьевич; 2 лютого 1902(19020202) — 9 липня 1976) — радянський військовик часів Другої світової війни, генерал-полковник (8.08.1955). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Біографія

Народився 2 лютого 1902 року в місті Балаково (нині — Саратовська область, Росія). Росіянин.

У серпні 1919 року вступив до лав Червоної армії. Учасник Громадянської війни в Росії. Воював на Південному фронті проти військ А. І. Денікіна, на Кавказькому фронті проти національних збройних формувань у Азербайджані і Дагестані. У 1923 році закінчив Військово-політичну школу Приволзького ВО.

У 1931 році закінчив курси удосконалення старшого командного складу при Військово-політичній академії РСЧА.

У 1937 році І. Т. Коровніков закінчив Військову академію механізації і моторизації РСЧА.

31 грудня 1937 року І. Т. Коровнікову присвоєне військове звання «бригадний комісар».

8 січня 1938 року І. Т. Коровникову присвоєне військове звання «комбриг».

22 лютого 1938 року воєнкому Особливого стрілецького корпусу І. Т. Коровнікову присвоєне військове звання «комдив».

У грудні 1939 року призначений викладачем кафедри тактики Військової академії механізації і моторизації РСЧА.

У березні 1941 року призначений заступником командира 2-ї танкової дивізії 3-го механізованого корпусу Прибалтійського ОВО.

На початку липня 1941 року комдив І. Т. Коровніков призначений заступником командира 12-го механізованого корпусу, а з 14 липня — командиром цього ж корпусу. 25 серпня 1941 року увільнений від посади командира корпусу у зв'язку з його розформуванням.

У серпні 1941 року комдив І. Т. Коровніков призначається заступником командуючого оперативною групою Двінського напрямку й командувачем Новгородською армійською групою військ Північно-Західного фронту.

17 листопада 1941 року І. Т. Коровнікову присвоєне військове звання «генерал-майор».

З січня 1942 року — командуючий оперативною групою 2-ї ударної армії Волховського фронту. У березні того ж року в районі М'ясного Бору був поранений.

У квітні 1942 року генерал-майор І. Т. Коровніков призначений командувачем 59-ю армією.

10 листопада 1942 року йому присвоєне військове звання «генерал-лейтенант».

По закінченні німецько-радянської війни продовжував командувати 59-ю армією до 9 липня 1945 року, коли був призначений командувачем військами Ставропольського ВО.

У 1946 році генерал-лейтенант І. Т. Коровніков закінчив Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені К. Е. Ворошилова й призначений заступником начальника Головного управління кадрів ЗС СРСР. У 1947 році призначений 1-м заступником начальника Головного управління кадрів ЗС СРСР.

З 1952 року й до виходу у відставку — начальник Центрального автотракторного управління МО СРСР.

8 серпня 1955 року І. Т. Коровнікову присвоєне військове звання «генерал-полковник».

У вересні 1963 року вийшов у відставку. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Мешкав у Москві, де й помер 9 липня 1976 року. Похований на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна (05.1942), чотирма орденами Червоного Прапора (…, 09.12.1944), двома орденами Суворова 1-го ступеня (22.02.1944, 06.04.1945), орденом Кутузова 2-го ступеня (28.04.1943), двома орденами Червоної Зірки, медалями, нагородами іноземних держав.

Посилання