Корнієнко Георгій Маркович
Георгій Маркович Корнієнко (13 лютого 1925, село Андріївка Одеської губернії, тепер Казанківського району Миколаївської області — 20 травня 2006, місто Москва, Російська Федерація) — радянський дипломат, державний діяч, 1-й заступник міністра закордонних справ СРСР. Член ЦК КПРС у 1981—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (12.02.1985). ЖиттєписНародився в селянській родині. Його батько здобув середню агрономічну освіту і працював на дослідній сільськогосподарській станції, одночасно вів своє досить міцне селянське господарство. У 1929 році Марко Корнієнко разом із родиною переїхав до Херсона, де протягом наступних 30 років працював агрономом. У 1940 році Георгій Корнієнко, який з дитинства цікавився природознавством, єдиним з херсонських школярів став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві (в павільйоні «Юні натуралісти»). Під час німецько-радянської війни був евакуйований до міста Хабаровська. Взимку 1943 року призваний на роботу в органи державної безпеки СРСР. Близько півроку служив оператором на радіостанції під Хабаровськом — прослуховував передачі японців на російській мові. Потім перейшов до відділу військової цензури. З осені 1944 по осінь 1946 року — слухач факультету іноземних мов Вищої школи НКДБ (МДБ) СРСР. У 1946—1947 роках — референт-перекладач бюро, яке займалося перекладом здобутих розвідкою документів, інформаційного відділу Першого головного управління (зовнішня розвідка) МДБ СРСР. З травня 1947 по 1949 рік — референт, старший референт американського відділу Комітету інформації при Раді міністрів СРСР. У 1949—1958 роках — помічник начальника, начальник американського відділу Комітету інформації при Міністерстві закордонних справ (МЗС) СРСР. У 1953 році закінчив екстерном Московський юридичний інститут. У 1958—1959 роках — завідувач американського сектора відділу інформації ЦК КПРС. У 1959—1960 роках — заступник завідувача відділу країн Америки МЗС СРСР. У 1960—1963 роках — радник посольства СРСР у Сполучених Штатах Америки. У 1963—1964 роках — радник-посланник посольства СРСР у Сполучених Штатах Америки. У 1965—1975 роках — заступник завідувача, завідувач відділу США і член Колегії МЗС СРСР. У 1975—1977 роках — заступник міністра закордонних справ СРСР. У листопаді 1977—1986 роках — 1-й заступник міністра закордонних справ СРСР. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 лютого 1985 року за заслуги на дипломатичній роботі і в зв'язку з шістдесятиліттям Корнієнку Георгію Марковичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот». У 1986—1988 роках — 1-й заступник завідувача Міжнародного відділу ЦК КПРС. З 1988 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві. З 1989 по 1996 рік був головним спеціалістом з міжнародних проблем Інституту сходознавства Академії наук. Автор та співавтор «Очима маршала і дипломата: критичний погляд на зовнішню політику СРСР до і після 1985 року» (1992), «Холодна війна. Свідоцтво її учасника»(1994, 2001), «Радянська військова міць від Сталіна до Горбачова» (1999). Помер 20 травня 2006 року. Похований в Москві на Троєкуровському кладовищі Нагороди і звання
ПриміткиДжерела
|