|
Корнич
Ко́рнич — село в Україні, у Коломийській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області, колишній центр сільської ради. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
ОписЛежить на лівому березі Прута, за 7 км від районного центру, за 3 км від залізничної станції Матіївці. Через село проходить шосе. Населення — 1821 особа. Сільській раді підпорядковане село Грушів. У Корничі є середня школа, будинок культури, дитячий садочок «Калинка», бібліотека, шкільний краєзнавчий музей, спортивна дитяча школа. Сільський староста: Федуник Роман ІсторіяНа території Корнича і Грушева виявлено поселення трипільської культури, доби пізньої бронзи, 2 могильники культури карпатських курганів та поселення давньоруських часів. Вперше в письмових джерелах Корнич згадується 1472 року[2]. Мешканці села перебували в повстанських загонах під час Національно-визвольної війни українського народу 1648—1657 років. У 1932 році побудовано велику муровану церкву св. Миколая заввишки 45 метрів, духовним наставником є о. Василь Коновалюк. Храмове свято — на літнього Миколи. У 1961 році побудовано нову ЗОШ — 1-3 ступенів, директор Лапчинський Василь Петрович. У 1976 році відкрито будинок культури, директор — Йосипчук Орест Миколаєвич, у приміщенні будинку культури знаходиться бібліотека (завідувач — Григорчук Орися Іванівна) та дитяча спортивна школа (директор — Воронюк Василь Іванович). У 1982 році відкрито дитячий садок «Калинка» (завідувач — Павлюк Орися Василівна). У селі споруджено пам'ятник воїнам — односельчанам, які загинули в роки Другої світової війни. Відновлено 3 листопада 1989 року стрілецьку могилу, зруйновану у 1949 році. Це була перша відновлена могила, заввишки 4 м, висипана за одну ніч односельцями — Ярославом Павлюком та Мирославом Григорчуком, організатор — Михайло Антонюк. 24 жовтня 1989 року десятки синьо-жовтих прапорів майоріли, а могила була закладена свічками — зійшлося все село на мітинг. 30 серпня 1992 року відкрито погруддя великому мислителю, філософу, письменнику Іванові Франку. Організатором був Михайло Васильович Антонюк. 3 вересня 1989 року відбувся перший відновлений «Фестин». Хрест воїнам УПА встановлений на місці загибелі героїв-повстанців. Виготовлений майстром різьбярем Степаном Смільським, освячений 5 червня 1994 року. Дерев'яний хрест замінено на залізний майстром Ігорем Грабом. Гордістю нашого села був майстер-ткач Антонюк Іван Васильович, про його життя знято документальний фільм «Свято на вулиці вуйка Івана». Своє вміння передав народній майстрині Катерині Романенчук. У 2021 році відкрили амбулаторію загальної практики сімейної медицини.[3] Особистості
СвітлиниПримітки
Джерела
 У Вікісловнику є сторінка корнич.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
