Копилов Василь Данилович

Копилов Василь Данилович
Народився15 червня 1921(1921-06-15)
Мраково, СРСР
Помер1 квітня 1966(1966-04-01) (44 роки)
Челябінськ, РРФСР, СРСР
ПохованняУспенське кладовище (Челябінськ)d
Учасникнімецько-радянська війна
Військове званнясержант
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоної Зірки
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Копилов.

Василь Данилович Копилов (15 червня 1921 — 1 квітня 1966) — командир мотострілецького відділення 178-ї танкової бригади (10-й танковий корпус, 40-а армія, Воронезький фронт), сержант, Герой Радянського Союзу (1944).

Біографія

Василь Данилович Копилов народився 15 червня 1921 року в селі Мраково Кугарчинського району Башкортостану в селянській родині. Закінчив 6 класів. Працював бухгалтером в Зілаїрському зернорадгоспі (Башкортостан).

Призваний в Червону Армію в листопаді 1939 року Баймакським райвійськкоматом Башкирської АРСР. У боях Другої світової війни з серпня 1941 року. Воював на Західному, Південно-Західному, Воронезькому фронтах. Був поранений.

Командир мотострілецького відділення 178-ї танкової бригади (10-й танковий корпус, 40-а армія, Воронезький фронт) комсомолець сержант Копилов В. Д. особливо відзначився при форсуванні річки Дніпро.

Після війни Копилов В. Д. демобілізований. Жив і працював у місті Челябінську. Помер 1 квітня 1966 року. Похований у Челябінську на Успенському (Цинковому) кладовищі[1].

Подвиг

«23 вересня 1943 року В. Д. Копилов у числі перших уплав подолав Дніпро біля українського хутора Монастирок (нині в межі селища міського типу Ржищів Кагарлицького району Київської області). Підрозділ, в якому перебував відважний командир відділення, за дві доби відбив три атаки противника. Проти жменьки радянських бійців гітлерівцями було кинуто чотири танки, дві штурмових гармати і до батальйону піхоти. Одне штурмове знаряддя особисто знищив сержант Василь Копилов. На полі бою залишилося сімдесят два поранених і сорок сім убитих нацистів».

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за зразкове виконання завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками сержантові Копилову Василю Даниловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2356)[2].

Нагороди

Пам'ять

  • На честь Героя Радянського Союзу Копилова Василя Даниловича названо вулицю у мікрорайоні Молодіжному села Мраково Республіки Башкортостан.

Література

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Несокрушимые. — Уфа, 1985.
  • Славные сыны Башкирии. — Уфа, 1979, кн. 4.
  • Башкирская энциклопедия. Гл. ред. М. А. Ильгамов — т. 3. З-К. — Уфа: Башкирская энциклопедия, 2007. — 672 с. — ISBN 978-5-88185-064-7.

Примітки

  1. ↑ Копилов Василь Данилович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  2. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года [Архівовано 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 19 января (№ 3 (263)). — С. 1 (рос.)