Конрад I (герцог Швабії)

Конрад I
Народився915 або 920
Помер20 серпня 997 або 20 серпня 997(0997-08-20)
Діяльністьаристократ
Титулгерцог
Посадагерцог Швабії[d]
РідConradinesd
БатькоУдо I фон дер Веттерау
МатиJudith von Öhningend[1]
Брати, сестриHerbert of Wetteraud
У шлюбі зRichlint von Marchtald і Richlindd
ДітиГерман II (герцог Швабії) і Itha of Öhningend

Конрад I (нім. Konrad I.; 915/920 — 20 серпня 997) — герцог Швабії і Ельзасу в 983—997 роках. Його також ототожнюють з Куно фон Енінгеном.

Життєпис

Походив з династії Конрадінів. Значна частина дослідників вважає його сином графа Удо I фон дер Веттерау. Матір'ю можливо була донька Герберта I, графа Верманду або Ютта фон Енінген. Народився між 915 та 920 роками. Був одружений з онукою імператора Оттона I, що сприяло зміцненню зв'язків з Саксонською династією. Брав участь у придушеннях заколотів в Німеччині, походах до Данії і Франції.

982 року після того, як несподівано помер Оттон I, герцог Швабії та Баварії, імператор Оттон II призначив герцогом Швабії Конрада. Призначення було оголошено на гофтазі в Вероні у травні 983 року. Крім Швабії до складу володінь Конрада входив і Ельзас — в 988 році він згадується з титулом «герцог Швабії і Ельзасу» (лат. Dux Alemannorum et Alsatiorum). Своєю резиденцією обрав Страсбург.

Зберігав вірність новому імператорові Оттону III. 987 року став графом в Уфгау, 994 року — в Ортенау. Помер 997 року. Йому спадкував син Герман II.

Родина

Дружина — Реглінда (Ріхільда), донька Людольфа, герцога Швабії.

Діти:

  • Еберт, граф Штаде
  • Луітпольд
  • Герман (д/н—1003), герцог Швабії
  • Іда, дружина Рудольфа II, графа Альдорфу
  • Адель
  • Ютта, дружина: 1) невідомого графа Райнфельдену; 2) Адальберта II, графа Меца
  • Кунігунда (д/н—1020), дружина Фрідріха I, графа Діссена

Джерела

  • Armin Wolf. Wer war Kuno «von Öhningen». Überlegungen zum Herzogtum Konrads von Schwaben († 997) und zur Königswahl vom Jahre 1002 // Deutsches Archiv für Erforschung des Mittelalters. Band 36. — 1980.
  • Donald C. Jackman. The Konradiner. A Study in Genealogical Methodology. — Frankfurt am Main, 1990.
  • Eduard Hlawitschka. Konradiner-Genealogie, unstatthafte Verwandtenehen und spätottonisch-frühsalische Thronbesetzungspraxis. Ein Rückblick auf 25 Jahre Forschungsdisput // MGH, Studien und Texte 32. — Hannover, 2003. — ISBN 3-7752-5732-2.
  1. ↑ Lundy D. R. The Peerage