|
Коновалов Микола Семенович
Микола Семенович Коновалов (20 грудня 1907, село Велика Кіб'я Єлабузького повіту Вятської губернії, тепер Можгинського району Удмуртії, Російська Федерація — 24 жовтня 1993, місто Москва) — радянський державний діяч, 1-й секретар Калінінського і Калінінградського обласних комітетів КПРС. Член ЦК КПРС у 1961—1986 роках. Депутат Верховної ради Російської РФСР 5-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го і 6—10-го скликань. ЖиттєписНародився в селянській родині. У лютому — листопаді 1925 року — секретар сільської ради селв Середні Юрі Вотської автономної області. У листопаді 1925 — вересні 1926 року — завідувач каси, заступник завідувача фінансової частини виконавчого комітету Велико-Кіб'їнської волосної ради Вотської автономної області. У 1925—1926 роках — відповідальний секретар Велико-Кіб'їнського волосного комітету комсомолу (РКСМ). У вересні 1926 — серпні 1928 року — навчання у Вотській обласній школі радянського і партійного будівництва II-го ступеня. У серпні 1928 — травні 1929 року — пропагандист Можгинського повітового комітету ВКП(б) в Бемижській волості Вотської автономної області. У тавні 1929 — січні 1930 року — голова правління Бемижського сільськогосподарського кредитного товариства Вотської автономної області. У січні — листопаді 1930 року — завідувач Граховського районного відділу народної освіти Вотської автономної області. У листопаді 1930 — березні 1931 року — завідувач культурно-пропагандистського відділу Граховського районного комітету ВКП(б). У березні 1931 — лютому 1932 року — голова виконавчого комітету Граховської районної ради Удмуртської автономної області. У лютому 1932 — квітні 1933 року — заступник завідувача Удмуртського обласного організаційного відділу. У квітні 1933 — жовтні 1934 року — голова виконавчого комітету Сюмсинської районної ради Удмуртської автономної області. У жовтні 1934 — березні 1936 року — голова виконавчого комітету Глазовської районної ради Удмуртської автономної області. У березні 1936 — грудні 1938 року — 1-й секретар Ярського районного комітету ВКП(б) Удмуртської АРСР. У грудні 1938 — жовтні 1940 року — 1-й заступник народного комісара землеробства Удмуртської АРСР. У жовтні 1940 — лютому 1942 року — завідувач організаційно-інструкторського відділу Удмуртского обласного комітету ВКП(б). У лютому 1942 — січні 1943 року — слухач Вищої школи парторганізатор при ЦК ВКП(б) (не закінчив). У січні 1943 — жовтні 1946 року — відповідальний організатор, інструктор Управління кадрів ЦК ВКП(б). У жовтні 1946 — вересні 1948 року — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б). У вересні 1948 — листопаді 1949 року — інспектор ЦК ВКП(б). 12 листопада 1949 — 5 липня 1951 року — 1-й секретар Калінінського обласного комітету ВКП(б). Одночасно у листопаді 1949 — березні 1950 року — 1-й секретар Калінінського міського комітету ВКП(б). У липні 1951 — січні 1952 року — інструктор, у січні — грудні 1952 року — заступник завідувача сектора, в грудні 1952 — травні 1953 року — завідувач сектора, в травні 1953 — серпні 1954 року — заступник завідувача сектора організаційно-статутних питань відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК КПРС. У серпні 1954 — січні 1956 року — завідувач сектора відділу партійних органів ЦК КПРС. У січні 1956 — 10 червня 1961 року — 2-й секретар Калінінградського обласного комітету КПРС. 10 червня 1961 — 14 січня 1984 року — 1-й секретар Калінінградського обласного комітету КПРС. Наказав підірвати Кьонігсбергську фортецю. Встановив рекорд — став найстарішим очільником партійного комітету в СРСР на момент припинення повноважень (звільнення або смерті), був звільнений на 77 році життя, побив рекорд Л.І.Брежнєва, який трохи не дожив до 76 років. У січні 1984 — грудні 1987 року — член Комітету партійного контролю при ЦК КПРС. З грудня 1987 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві. Помер 24 жовтня 1993 року. Похований в Москві на Новому Донському цвинтарі. Нагороди
ПриміткиДжерела
|
||||||||||||||||||||||||||||
