Комплементарність

Комплементарність (від лат. complementum — доповнення). Термін застосовується в різних сферах буття соціуму, культурі, науці.

Просторова й електронно-структурна відповідність молекул або частин молекули, що уможливлює утворення специфічних комплексів. Спостерігається в таких парах як антитіло-антиген, фермент-субстрат, основи в комплементарних основних парах, як два ланцюги нуклеїнових кислот, де аденіну й гуаніну в одному ланцюгові відповідає тимін(або урацил) i цитозин в іншому, які взаємодіють між собою через водневий зв'язок геометрично відповідних - й оксогруп.

У біології та біохімії:

• Комплементарність (молекулярна біологія) — така взаємовідповідність у хімічній будові двох макромолекул, яка забезпечує їх взаємодію.
  • Комплементарна ДНК
  • Комплементарні основи

У математиці:

• Комплементарні кути — кути, що утворюють в сумі прямий кут (½π, або 90°).
• Теорія комплементарності (математика) — концепція оптимізації в математиці (див. Задача оптимізації).

У фізиці:

• Комплементарні кольори спектру — кольори спектру, що у поєднанні дають білий колір.
• Комплементарність кварк-лептон^[en]

У соціології, психології, когнітології, етнології:

• Комплементарність (соціологія)
• Комплементарність (психологія)
• Комплементарність індивідів
• Комплементарність (шлюб)
• Комплементарність (когнітологія)

У економічній теорії:

• Комплементарність (економіка)

Див. також

• http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/201256.html [Архівовано 21 Листопада 2008 у Wayback Machine.]