Народився 1904 року в родині селянина-бідняка в містечку Нова Басань, тепер Бобровицький район, Чернігівська область, Україна. У 1913–1920 роках — селянин у господарстві батька. У 1918 році закінчив Новобасанську сільську школу. У 1920–1922 роках — учень приватного шевця в селі Нова Басань. У 1922–1925 роках — студент Новобасанського індустріального механічного технікуму, закінчив два курси. У 1923 році вступив до комсомолу.
У 1925–1926 роках — голова виконавчого комітету Новобасанської сільської ради. У 1926–1927 роках — голова Новобасанської районної споживспілки.
У 1927–1929 роках — секретар президії виконавчого комітету Новобасанської районної ради депутатів трудящих. У березні 1929 — грудні 1930 року — завідувач культурно-пропагандистського відділу Новобасанського районного комітету КП(б) України.
У грудні 1930 — липні 1931 року — директор неповної середньої школи в селі Кобижча Бобровицького району. У липні — вересні 1931 року — завідувач Бобровицького районного відділу народної освіти.
У квітні 1933 — лютому 1935 року — заступник начальника Політичного відділу Бобровицької машинно-тракторної станції Чернігівської області.
У лютому 1935 — березні 1937 року — 2-й секретар Семенівського районного комітету КП(б)У Чернігівської області. У 1937 році закінчив курси марксизму-ленінізму при ЦК КП(б)У в Києві.
У березні 1937 — квітні 1938 року — 1-й секретар Березнянського районного комітету КП(б)У Чернігівської області.
У квітні — червні 1938 року — 3-й секретар Чернігівського обласного комітету КП(б)У. З червня 1938 по 27 листопада 1939 року — 2-й секретар Чернігівського обласного комітету КП(б)У[1].
27 листопада 1939 — липень 1941 року — 1-й секретар Тарнопольського обласного комітету КП(б) України[2].
Коли п'ятеро старих членів КПЗУ, яких за комуністичні переконання не один раз арештовувала польська влада та засуджував польський суд, вранці прийшли до нього на авдієнцію, Компанець холодно прийняв їх близько 16-ї. Не запропонував присісти, а сам розлігся у фотелі тернопільського воєводи і курив смердючу цигарку. Після зауваження одного з гостей, що нечемно так себе вести з товаришами по партії, зірвався й закричав: — Какой я тебе, в х…я, товарищ? Ты, ж…а, посмотри на себя. Ты ж настоящий буржуй — чёрный костюм, лакированные туфли, белая рубашка и на шее ё…ный галстук. — Репліка про те, що Ленін носив галстука, довела Компанця до істерії: — Ты посмотри на этого х…я… Он сравнивает себя с вождём… Дя я тебя за это в гамно сотру. Вон из моего кабинета, и чтобы вашей ноги больше у меня не было[3].
У квітні 1944 — лютому 1948 року — 1-й секретар Тернопільського обласного комітету КП(б) України. Одночасно, у лютому — листопаді 1946 року — 1-й секретар Чортківського міського комітету КП(б)У Тернопільської області, у листопаді 1946 — лютому 1948 року — 1-й секретар Тернопільського міського комітету КП(б)У.