uk %D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE (%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82-%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3)

селище Комарово
Герб	Прапор
	Платформа Комарово (2010)
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Санкт-Петербург
Муніципальний район	Курортний район
Код ЗКАТУ:	40281552
Код ЗКТМО:	40364000
Основні дані
Час заснування	1 травня 1903 (121 рік)
Попередні назви:	фін. Kellomäki
Населення	1290 осіб (2017)
Поштовий індекс	197733
Географічні координати:	60°11′06″ пн. ш. 29°48′28″ сх. д. / 60.185° пн. ш. 29.807777777778° сх. д.
День міста	1 травня
	Влада
Вебсторінка	komarovo.spb.ru
	Мапа
	; Комарово ; Комарово
	Комарово у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Комарово.

Комаро́во (рос. Комарово; до 1948 року — Келломякі, від фін. Kellomäki — «дзвонова гора») — селище в Росії, внутрішньоміське муніципальне утворення у Курортному районі міста федерального значення Санкт-Петербурга.

Історія

Первинна назва селища — Келломякі, яке почало бурхливо розбудовуватися на початку XX століття завдяки дачному буму. Залізнична платформа була відкрита тут у 1901 році.

1 травня 1903 року платформа було перетворена на станцію Келломякі (нині — Платформа Комарово)^[1]. Цей день і вважається днем заснування селища Комарово.

До появи залізниці ця місцевість була абсолютно незаселеною під назвою Хірвісуо, що означає «лосине болото».

До 1916 року в селищі вже налічувалося близько 800 будинків дачного типу.

У 1917 році була відкрита фінська народна школа.

Перед початком радянсько-фінської війни (1939—1940) в Келломякі постійно проживало 167 родин.

До 1939 року селище Келломякі входило до складу волості Теріокі Виборзької губернії.

У жовтні 1939 року, під час загострення фінсько-радянських відносин, цивільне населення селища було повністю евакуйовано фінською владою з метою безпеки.

Навесні 1940 року в селище Келломякі прийшли перші російські переселенців з Ленінграда.

У 1941 році, з початком німецько-радянської війни, російське населення покинуло Келломякі.

У березні 1966 року на Комаровському селищному кладовищі похована російська поетеса українського походження Анна Ахматова.

У 1983 році селище стало відомо завдяки російському співаку, заклятому путіністу Ігорю Скляру, який у фільмі «Ми з джазу» виконав популярну пісню «Комарово»^[2].