Кольська надглибока свердловина
69°23′47″ пн. ш. 30°36′36″ сх. д. / 69.3965° пн. ш. 30.6099° сх. д. Кольська надглибока свердловина — найглибша в світі бурова свердловина. Загальний описРозташована у Печензькому районі Мурманської обл. РФ біля м. Заполярний. Глибина 12262 м (свердловина СГ-3 на 2000 р. — 12 266 м). Споруджувалася в східній частині Балтійського щита для вивчення геології та металогенії континентальної земної кори з відбором керна по всій довжині свердловини. Здійснювалася бурильною установкою «Уралмаш-15000». Встановлена потужність обладнання 18000 кВт. Буріння турбінне. Використовувалися бурильні труби зі сплавів на основі алюмінію (ЛБТ). Свого часу (80-ті роки минулого століття) побила рекорд американської свердловини Берта Роджерс (9 км), найглибшої свердловини у світі на той час. Спочатку планувалося досягти відмітки 16000 м, але через технічні проблеми, а також через фінансові труднощі у 1991 році роботи довелося припинити достроково. Одна з головних причин — збільшення температури порід вибою до 230 °C і тиску понад 1000 атм, за таких умов бурове устаткування працює нестабільно. Кольська надглибока свердловина використовувалась для моніторингу стану земної кори в цьому районі. У зв'язку з фінансовими труднощами і відсутністю підтримки держави проект «Кольська надглибока свердловина» було закрито 2008 року[2][3]. Зведенням керував Губерман Давид Миронович (1929—2011) — науковець-геолог, доктор технічних наук, академік Російської академії природничих наук, заслужений геолог РРФСР. Інші надглибокі свердловиниСтаном на 2023 рік у світі, в тому числі і в Україні, існують наступні надглибокі свердловини: 30 травня 2023 року, в пустелі Такла-Макан (Китай) розпочалося буріння надглибокої свердловини з проєктною глибиною 11100 м. Справжньої мети глибинного буріння офіційно не розголошують, однак відомо, така розвідка дозволить виявити мінеральні та енергетичні ресурси глибоко під земною поверхнею, і отвір буде настільки глибоким, що досягне відкладень, які утворилися 145 мільйонів років тому[4]. Таким чином, пройшовши 10 шарів гірських порід, команда сподівається дістатися до гірських порід крейдового періоду, шару, відомого як крейдяна система, вік якої саме і становить 145 мільйонів років[5]. Посилання
Джерела
Примітки
|