Колос Михайло Іванович

Колос Михайло Іванович
Народився6 грудня 1953(1953-12-06) (71 рік)
Білопіль
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняКиїв
Діяльністьсуддя Конституційного Суду України
Відомий завдякиюрист, держслужбовець
Alma materЮридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Посадасуддя Конституційного Суду Україниd
Нагороди
Заслужений юрист України

Михайло Іванович Колос (народився в 1953 р. у селі Білопіль Шепетівського району Хмельницької області) — доктор юридичних наук[1], доцент, суддя Конституційного Суду України (звільнений парламентом за порушення присяги[2]), заслужений юрист України.

Освіта

У 1981 році з відзнакою закінчив юридичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. В 1993 році там само захистив дисертацію на тему «Правове регулювання карально-виховних заходів і забезпечення законності їх здійснення у виправно-трудових колоніях», кандидат юридичних наук, доцент. Наразі продовжує наукові дослідження у галузі кримінального права.

Кар'єра

Займав посаду помічника, старшого помічника прокурора міста Шепетівки Хмельницької області, прокурора відділу загального нагляду прокуратури Хмельницької області, прокурора прокуратури по нагляду за додержанням законів у виправно-трудових установах Хмельницької області. Згодом працював членом Хмельницької обласної колегії адвокатів та приватно практикуючим адвокатом у містах Полонне, Шепетівка; членом Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України (1999—2002 роки); помічником, консультантом народних депутатів України та Голови Верховної Ради України (1992—1994, 2003—2006 роки). 4 серпня 2006 року обраний Верховною Радою України суддею Конституційного Суду України.

Суддівська діяльність

30 вересня 2010 року Колос Михайло Іванович голосував за Відновлення дії Конституції України в редакції 1996 року шляхом прийняття рішення Конституційного суду України у справі про дотримання процедури внесення змін до Конституції від 8 грудня 2004 року[3].

Достроково припинив повноваження та звільнений з посади судді Конституційного Суду України за порушення присяги згідно з постановою Верховної Ради України від 24 лютого 2014 року «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді»[4].

Науково-педагогічна діяльність

Співорганізатор правничого факультету у Національному університеті «Острозька академія», де працював з 21 травня 1996 року на посадах доцента, завідувача кафедри спеціальних юридичних дисциплін. Нині за сумісництвом викладає курс «Кримінальне право України. Загальна частина» і проводить наукові дослідження в Інституті права ім. І. Малиновського Національного університету «Острозька академія». Крім того, очолює постійну комісію Конституційного Суду України з питань наукового та інформаційного забезпечення. Є автором низки наукових праць в галузі теорії, історії кримінального права, кримінального процесу, кримінально-виконавчого права, конституційного права, філософії права. Основні науково-методичні і наукові праці:

  • Кримінальне право України. Загальна частина: навчальний посібник. — К. : Атіка, 2007. — 608 с.;
  • Кримінальне право в Україні (Х — поч. ХХІ ст.): моногр. [у 2 т.]. — К., Острог, 2011. — Т. 1 : Освіта, наука, законодавство. — 448 с., Т. 2 : Бібліографія. — 640 с.;
  • Правова доктрина України: у 5 т. — Х. : Право, 2013. — Т. 5 : Кримінально-правові науки в Україні: стан, проблеми та шляхи розвитку / за заг. ред. В. Я. Тація, В. І. Борисова. — 1238 с. (у співавторстві).

Примітки

  1. ↑ Колос Михайло Іванович - QA. qa.oa.edu.ua. Процитовано 21 вересня 2023.
  2. ↑ Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 21 вересня 2023.
  3. ↑ Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року N 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України): Конституційний Суд; Рішення, Окрема думка від 30.09.2010 № 20-рп/2010. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 19 лютого 2014.
  4. ↑ Постанова Верховної Ради України від 24 лютого 2014 року № 775-VII «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді»

Література

  • Вчені-юристи України. Довідник. — К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998. — 609 с.
  • Юридичне Поділля: інформаційно-довідкове видання. За заг. ред. проф. В. М. Олуйка. — Хмельницький: Вид-во Хмельницького університету управління та права, 2007. — 300 с.
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Шляхами успіху. — Т. ІІІ. — К. : Світ успіху, 2008. — 255 с.
  • Вісник Конституційного Суду України. — 2013. — № 6. — С. 108.


Посилання