Коломієць Петро Іванович
Петро Іванович Коломієць (1914—1943) — сержант Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1944). ЖиттєписПетро Коломієць народився в 1914 році у селі Нижня Сироватка (нині — Сумський район Сумської області України). Після закінчення початкової школи працював на Харківській селекційній станції народного комісаріату землеробства СРСР (зараз Інститут рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН). У червні 1941 року Коломієць був призваний на службу до Робітничо-селянської Червоної Армії. З липня того ж року — на фронтах Німецько-радянської війни. До вересня 1943 року гвардії сержант Петро Коломієць командував кулеметним розрахунком 267-го гвардійського стрілецького полку 89-ї гвардійської стрілецької дивізії 37-ї армії Степового фронту. Відзначився під час битви за Дніпро[1]. 29 вересня 1943 року під час бою за хутір Коноплянка Великобагачанського району Полтавської області Української РСР розрахунок Коломійця знищив близько 30 ворожих солдатів і офіцерів, а потім, переправившись через Дніпро, взяв активну участь в захопленні і утриманні плацдарму на його західному березі. 30 вересня під час німецьких контратак Коломієць знищив близько 90 ворожих солдатів і офіцерів, що сприяло успішної переправи основних сил. У листопаді 1943 року Коломієць пропав безвісти. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року гвардії сержант Петро Коломієць посмертно був удостоєний звання Героя Радянського Союзу[2]. На фасаді Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва встановлена меморіальна дошка Коломійцю. Нагороди
Примітки
Література
|