Козацький Дмитро Олександрович

Дмитро Козацький Дмитро Олександрович Козацький
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	11 листопада 1995(1995-11-11) (29 років) м. Малин, нині Малинська громада, Коростенський район, Житомирська область, Україна
Національність	українець
Псевдо	Орест
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Формування	Полк «Азов»
Війни / битви	Російсько-українська війна / Битва за Маріуполь
Нагороди та відзнаки
Медаль «За військову службу Україні»

Дмитро Олександрович Козацький (позивний — Орест; 11 листопада 1995[1], м. Малин, Україна) — український фотограф, військовослужбовець, старший солдат, боєць полку «Азов» Національної гвардії України.

У 2022 році увійшов до рейтингу «30 до 30: обличчя майбутнього» від «Forbes»[2].

Світлина «Світло переможе» стала однією з кращих у 2022 році за версією газети «The Guardian»[3] та була обрана до списку «100 найкращих фотографій 2022 року» за версією журналу «Time»[4].

Життєпис

Дмитро Козацький народився 11 листопада 1995 року у місті Малин, нині Малинської громади Коростенського району Житомирської области України[5].

У 2014 році покинув навчання у Вищій школі інформаційних технологій та менеджменту у Ряшеві (Польща), щоб стати учасником Революції гідности. Нині — студент Національного університету «Острозька академія»[6][7].

У 2015 році вступив до лав Національної гвардії України, а згодом перейшов до полку «Азов»[7].

Російське вторгнення в Україну (2022)

Марка «Світло переможе! «Азовсталь». Маріуполь, 2022 р.» із блоку «І БУДЕ ВЕСНА!», 2024 рік

Від 2015 року оборонець м. Маріуполя на Донеччині. З 1 березня 2022 року разом з іншими побратимами тримав оборону на заводі «Азовсталь»[7].

Голова пресслужби полку «Азов». Автор 10 світлин поранених побратимів із польового шпиталю на заводі, які облетіли весь світ[7]. Одну із світлин, на якому хлопець під променями травневого сонця, що падають усередину зруйнованих приміщень підприємства через пробиту снарядами шпарину, назвали «Світло переможе»[7].

Під звуки вибухів він співав пісню «Стефанія» гурту «Kalush Orchestra», що принесла Україні перемогу на пісенному конкурсі «Євробачення 2022»[6].

20 травня 2022 року Дмитро Козацький перед тим, як потрапити в полон опублікував допис у своєму Twitter: «Ну от і все. Дякую за прихисток Азовсталь — місце моєї смерті і мого життя. Доречі, поки я буду в полоні, залишу [Архівовано 22 травня 2022 у Wayback Machine.] вам фото в найкращій якості, відправляйте їх на всі журналістські премії і фотоконкурси, якщо щось виграю, після виходу буде дуже приємно. Дякую всім за підтримку. До зустрічі».[8]. Цього ж дня віце-спікерка українського парламенту Олена Кондратюк заявила, що світлини Дмитра Козацького Верховна Рада України відправить в усі парламенти Європи та світу, які на стороні України[9]. Також кінооб'єднання «Вавилон'13» опублікувало відео «Фортеця Маріуполь. Останній день на Азовсталі», зняте Дмитром[10].

Разом із іншими оборонцями Маріуполя перебував у російському полоні та був звільнений 21 вересня 2022 року під час обміну 215 українських захисників.[11]

6 грудня повернувся до лав ЗСУ

Творчість

Персональні виставки у містах Рівному (2022)[12].

Родина

Мама Дмитра — Ірина Юрченко — працює провідницею на евакуаційних поїздах і допомагає рятувати цивільних[7][5].

Вона надзвичайно сильна жінка, яка в такий тяжкий час тримається і навіть старається підтримувати мене. Не знаю навіть, кому складніше в цій ситуації: дітям, які борються на Азовсталі, чи батькам, які не можуть ніяк допомогти на відстані.

— Дмитро Козацький[7]

Відзнаки та нагороди

Зовнішні відеофайли
	Бійці Маріуполю: герой, який зробив світлини поранених на заводі Азовсталь на YouTube // Сніданок з 1+1. — 2022. — 16 травня.
	«АЗОВ — СТАЛЬ»: захисник Маріуполя показав потужні фото на розвалах на YouTube // 24 Канал. — 2022. — 20 травня.
	Яким був легендарний «азовець» до війни? Спогади матері на YouTube // Телеканал Україна. — 2022. — 24 травня.
	Матір бійця «Азову» Дмитра Козацького з Житомирщини: чекаю на перемогу і визволення сина на YouTube // Суспільне Житомир. — 2022. — 25 травня.
	Обличчя «Азовсталі». У студії Сніданку Дар'я Юрченко — сестра бійця полку «Азов» з позивним «Орест» на YouTube // Сніданок з 1+1. — 2022. — 26 травня.
	Захисники «Азовсталі»: мати фотографа Дмитра Козацького розповіла про ситуацію з військовими на YouTube // Радіо Свобода Україна. — 2022. — 26 травня.
	«Я встиг до мами на день народження» — Неймовірна історія Дмитра Козацького на YouTube // Сніданок з 1+1. — 2022. — 14 жовтня.
	Світло Ореста! Інтерв'ю з легендарним Дмитром Козацьким з «Азовсталі» на YouTube // ТСН. — 2023. — 13 січня.

• золота медаль міжнародного конкурсу репортерської фотографії «Live press FOTO» (2022)[12],
• спеціальна нагорода польської фотопремії «Grand Press Photo 2022»[13];
• медаль «За військову службу Україні» (17 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[14].

Примітки

1. Відбувся черговий обмін військовополоненими. Додому повернулося 215 українських захисників та захисниць [Архівовано 2022-09-21 у Wayback Machine.] // Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
2. 30 до 30: обличчя майбутнього // Forbes.
3. П. Горлач. «Азовсталь», весілля у Харкові та прощання в Одесі: три фото про Україну увійшли до рейтингу найкращих світлин 2022 року // Суспільне Культура. — 2022. — 28 грудня.
4. TIME's Top 100 Photos of 2022 // Time.
5. Олена ПЕТРЕНКО (25 травня 2022). «Мам, обіцяй триматися»: історія того самого фотографа «Азовсталі» з Малина (укр.). «MALYN.MEDIA». Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 2022-5-27.
6. Студент Острозької академії — автор фото з Азовсталі «Світло переможе» [Архівовано 18 травня 2022 у Wayback Machine.] // Національний університет «Острозька академія». — 2022. — 17 травня.
7. Ольга Модіна, Той самий фотограф з «Азовсталі» пішов у полон: історія «Ореста» та 10 його світлин [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.] // Ліга.Life. — 2022. — 20 травня.
8. Світлана Кирган, «Азовсталь — місце моєї смерті і мого життя», — Дмитро Козацький [Архівовано 22 травня 2022 у Wayback Machine.] // АрміяInform. — 2022. — 20 травня.
9. Щемливі фото бійця «Азова» відправлять у парламенти Європи та світу // Волинська Служба Новин. — 2022. — 21 травня.
10. Фортеця Маріуполь. Останній день на Азовсталі на YouTube // #BABYLON'13. — 2022. — 20 травня.
11. Повний список 215 захисників України, звільнених за обміном. Новинарня. 22 вересня 2022. Процитовано 22 вересня 2022.
12. Шубец В., Мосейченок, О. «Азовсталь. Світло переможе»: у Рівному презентували виставку світлин захисника Маріуполя [Архівовано 15 червня 2022 у Wayback Machine.] //АрміяInform. — 2022. — 15 червня.
13. Пресофіцера полку «Азов» Козацького нагородили польською Grand Press Photo 2022 [Архівовано 3 червня 2022 у Wayback Machine.] // Фокус. — 2022. — 3 червня.
14. Указ Президента України від 17 квітня 2022 року № 256/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

• Ірина Чириця, Дмитро Козацький: Очі «Азовсталі» [Архівовано 7 червня 2022 у Wayback Machine.] // Укрінформ. — 2022. — 27 травня.
• Сергій Косюченко, Олена Слободенюк, Матір бійця «Азову» Дмитра Козацького з Житомирщини: чекаю на перемогу і визволення сина [Архівовано 29 травня 2022 у Wayback Machine.] // Суспільне Новини. — 2022. — 25 травня.
• «Місце моєї смерті і мого життя»: захисник Маріуполя показав прощальні світлини з «Азовсталі» [Архівовано 20 травня 2022 у Wayback Machine.] // «ТСН». — 2022. — 20 травня.
• Ольга Скотнікова, «Очі «Азовсталі» — фотограф Орест, що знімав життя захисників, написав з полону // «Вечірній Київ». — 2022. — 20 травня.
• Ксюша Савоскіна, «Спочатку йде авіабомбардування, а далі обстріл із кораблів. Це безперервний жах». Історія бійця з «Азовсталі» [Архівовано 20 травня 2022 у Wayback Machine.] // hromadske. — 2022. — 17 травня.
• Роліна Мірер, Обличчя «Азовсталі». Історії захисників Маріуполя [Архівовано 20 травня 2022 у Wayback Machine.] // Суспільне Новини. — 2022. — 18 травня.
• «Найстрашніше — це втрата побратимів», — Дмитро Козацький, автор світлин поранених з «Азовсталі» [Архівовано 20 травня 2022 у Wayback Machine.] // «1+1». — 2022. — 16 травня.