У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Козак .
Богда́н Микола́йович Коза́к (27 листопада 1940 , Львів , УРСР — 28 травня 2024 , Львів , Україна [ 1] актор , театральний режисер та педагог, професор (1997). Академік АМУ (2004). Народний артист Української РСР (1988 ).
Народився 27 листопада 1940 року у Львові .
Актор Львівського національного театру ім. Заньковецької . Академік Національної академії мистецтв України .
Він поєднував акторську справу з викладацькою діяльністю у театральній студії при театрі, був завідувачем кафедри театрознавства та акторської майстерності, а у 2004—2010 роках — деканом факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. Франка [ 2] [ 3]
Був членом Наукового товариства ім. Шевченка[ 4]
Серед його учнів — народні артисти України Орест Гарда , Ростислав Держипільський , Любов Боровська та Іван Довгалюк .
Могила Богдана Миколайовича Козака на 52 полі Личаківського цвинтаря Помер 28 травня 2024 року у віці 83 років у Львові . Панахида пройшла в церкві Святої Трійці , прощання відбулося у Національному театрі імені Марії Заньковецької[ 5] 29 травня на 52 полі Личаківського цвинтаря .
1973 — «До останньої хвилини» , Одеська кіностудія , актор 1973 — «Стара фортеця» , Кіностудія імені Олександра Довженка , актор
1979 — «Хазяїн» , фільм-спектакль, Укртелефільм , актор 1987 — «Державний кордон. За порогом перемоги» , Беларусьфільм , актор 1988 — «Минуле повернути» , ТО «Екран», актор 1991 — «Павло Полуботок» , Укртелефільм , актор 1993 — «…Час збирати каміння» , Укртелефільм , актор 1995 — «Ісус, син Бога живого» , Галичина-фільм , фільм про життя, смерть і воскресіння Ісуса Христа, актор 2001 — «У.Б.Н. (Український буржуазний націоналіст)», вистава Львівського Національного українського драматичного театру ім . М.Заньковецької, актор 2009 — «Іван Франко. Львівські сторінки життя» , ДТРК «Культура», диктор
«І змовкли плахи»
«Замшевий піджак» С. Стратієва — Євгеній
«З коханням не жартують» П. Кальдерона — Дон Хуан
«Суд пам'яті» — Менитен (мол.)
«Дикий ангел» — маляр
«Б. Хмельницький» О. Корнійчука — Богун
«Ричард ІІІ» В. Шекспіра — Кларенс
«Прапороносці» за О. Гончарем — Брянський
«Украдене щастя» І. Франка — Микола Задорожний
«Суєта» І. Карпенка-Карого — Іван
«Німий лицар» Е. Хелтаї — Агарді
«Юрко Крук» П. Козланюка — Юрко
«Кафедра» В. Врублевської — Марунін
«Смерть Тарелкіна» І. Сухого-Кобиліна — Тарелкін
«Ніч на полонині» О. Олеся — Іван
«Правда» О. Поголіна — Ленін
«Човен хитається» Я. Галана — Дзюньо
«Під золотим орлом» Я. Галана — Беннілі
«Комуніст» Є. Габриловича — Ленін
«Сон князя Святослава» І. Франка — Гостомисл
«Маскарад» О. Пушкіна — Арбенін
«Декамерон» Д. Боккаччо — ведучий, Бернардо Фредріго
«Розгін» П. Загребельного — Карналь
«Моцарт і Сальєрі», «Драматичні сцени» О. Пушкіна — Моцарт
«Розорене гніздо» Я. Купали — невідомий
«Сюїта Журавського» — Журавський
«Хета Ніскавуорі» Х. Вуалійокі — Санбері
«Люди, яких я бачив» С. Смирнова — Крупін
«Безприданниця» О. Островського — Кнурав
«Олекса Довбуш» В. Босовича — Метач
«Кремлівські куранти» В. Погодіна — Ленін
«Отелло» В. Шекспіра — Яго
«Проводимо експеримент» В. Черних — Нертин
«Тартюф» Ж.-Б. Мольєра — Тартюф
«Так переможемо» В. Погодіна — Ленін
«В сім'ї вольній, новій» — художнє читання
«Діти Арбату» А. Рибакова — Сталін
«Спокуса Хоми Брута» А. Врублевської — від автора
«Маруся Чурай» Л. Костенко — Суддя
«Меланхолійний вальс» Б. Анткова за О. Кобилянською — Чорнай
«Чорна пантера» В. Винниченко — Мулен
«Павло Полуботок» К. Буревія — Петро І
«Наталка Полтавка» І. Котляревського — Возний
«Нірвана» О. Островського — Лісецький
«Мазепа», «Мотря», «Не вбивай» за творами Б. Лепкого — Петро І
«Макбет» В. Шекспіра — Макбет
«Гедда Габлер» Г. Ібсена — Йорген Тесман
«Вічний раб» В. Шевчука — Розенрох
«Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра — С. Капулетті
«Ой радуйся, земле» — читець
«Світла моя мука» — читець
«Ісус, син Бога живого» В. Босовича — Пілат
«Я камінь з Божої праці» О. Ольжича — Кандиба
«Літо в Ноані» Я. Івашкевича — Водзінський
«Хазяїн» І.Карпенка-Карого — Феноген
«В обіймах золотої мли» — Рильський (старший)
«Сейлемські відьми» А. Міллера — Ден Форт
«Шаріка» Я. Барнича — Мікльош
«А дощ все йде» — Сесіл
«Гамлет» В. Шекспіра — Полоній
«Гуцулка Ксеня» Я. Барнича — Майкл Деделюк
«Моральність пані Дульської» Г. Запольської — Дульський
«Моя професія — сеньйор з вищого світу» Д. Скалаччі, Р. Тарабузі — Папагатто
«Погляд вічності» Р. Лубківського — художнє читання
1999 , 14 грудня — «Загадкові варіації» за однойменною п'єсою Еріка Еммануеля Шмітта ; реж. Вадим Сікорський — Абель Знорко [ 6] «Талан» М. Старицького — Степан Безродний
«Андрей» В. Герасимчука — Енкаведист (генерал)
«У. Б. Н.» Г. Тельнюк — психіатр
«Маргаритка» Г. Салакру — невідомий
«Івона, принцеса бургунська» В. Гамбровича — Король Ігнатій
«Професіонал» Д. Ковачевича — Лука Лабан
«Державна зрада» Р. Лапіки — граф Орлов
«Нора» Г. Ібсена — ст. Гельмер
«Оргія» Лесі Українки — Меценат
«Романтики» Е. Ростана — Пергамен
«Візит літньої пані» Ф. Дюренматта — Бургомістр
«Сава Чалий» І. Карпенка-Карого — Потоцький
«Амадей» П. Шеффера — Антоніо Сальєрі
«Історія коня» за Л. Толстим — князь Серпуховський
«Три сестри» А. Чехова (1982)
«Звичайна горшина» В. Данилевського та О. Костинського (1987)
«Я вибираю Березіль» (1987) та «В наймах у Мельпомени» (1989) Н.Бічуї
«Орфеєве чудо» (1991), власна інсценізація за Ю. Щербаком та Лесею Українкою
«Жабуся» Г. Запольської (1994)
«Французькі водевілі» Е. Лабіша (1997)
«Майор Кравашон» та «37 су пана Монтодуана» Е. Лабіша
«Натусь» В.Винниченка (1998)
«Нора» Г. Ібсена (2003)
