Коваленко Григорій Андрійович

Коваленко Григорій Андрійович
Григорій Коваленко
ПсевдонімКоваленко-Коломацький Г., Сьогобічній Гр., Гетьманець Гр., Смутний Гр., Южнорусс, Ко-Ко-, Г.
Народився28 січня (9 лютого) 1864
Коломак, Коломацька волость, Валківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер1938
Київ, Українська РСР, СРСР
Діяльністьписьменник

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коваленко.

Коваленко Григорій Андрійович (псевдо і кріпт. — Коваленко-Коломацький Г., Сьогобічній Гр., Гетьманець Гр., Смутний Гр., Южнорусс, Ко-Ко-, Г. та ін.; 28 січня (9 лютого) 1864(18640209), слобода Коломак — †1938, Київ) — український письменник, журналіст і громадський діяч.

Життєпис

Народився у 1867 році на слободі Коломак, тепер смт Коломацького району Харківської область. Батько був відставним солдатом. Освіту здобув самотужки. Працював канцеляристом у Владикавказі. Надсилав твори до львівського часопису «Літературно-науковий вісник».

У 1890 році переїхав до Херсона, де працював статистиком губернського земства. У газеті «Юг», заснованій В. I. Гошкевичем у 1898 році, з'явилися його статті «Певец Украины Т. Г. Шевченко» та «На Шевченкові дні» (під псевд. Г. Коваленко-Коломацький). У Херсоні разом із Андрієм Грабенком (Конощенком) та Дніпровою Чайкою заснував українську громаду. У вересні 1903 року зустрічався з Михайлом Коцюбинським, з яким вів листування (з нього збереглося сім листів).

У 1906 році письменник переїхав до Києва. Тут працював у першій щоденній українській газеті «Громадська Думка», згодом — «Ради», а також обіймав посаду економа Олександрівської лікарні. Брав участь у політичному житті. За публікацію національно-політичних брошур зазнав поліцейських переслідувань. У 1907—1909 рр. на сторінках різних видань (в тому числі «Рада», «Киевские вести») вів дискусію щодо єврейського питання, засуджуючи прояви антисемітизму[1].

Після революції 1917 року став одним із провідних журналістів «Робітничої газети» та «Народної волі». Влітку 1917 року був призначений уповноваженим Генерального Секретаріату у справах біженців. 26 січня 1918 року посеред вулиці був заарештований, до 30 січня перебував під арештом у Маріїнському палаці[2][3].

Творчість, публікації

Збірки оповідань:

  • 1908 — «Морські вогні»
  • 1911 — «З часів поривів і надій»

Вибрані статті:

  • 1907 — «Чим нам шкодять євреї?», «Яка „користь“ від чорної сотні»
  • 1908 — «Про життя Павла Грабовського»
  • 1909 — «Украинская пресса и антисемитизм»
  • 1909 — «В справі монументу Т. Г. Шевченку»
  • 1909 — «В справі про нашу мову»

Книги (видані власним коштом 1918 року):

  • «В дні журби і печалі» (пам'яті Михайла Коцюбинського, до п'ятої річниці смерті)
  • «Славний лицар, козак князь Дмитро Вишневецький»
  • «Батько української повісті» (життєпис Квітки Основ'яненка, до 75-тих роковин смерті письменника)[4]
  • «Хто такий Григорій Сковорода»;
  • «Наші перші народолюбці і письменники-поети» (Доленга-Ходаковський, Цертелев, Максимович, Срезневський, Бодянський, Метлинський, Артемовський-Гулак, Боровиковський та інші)[5]
  • «До страшних днів у Київі»

Інше:

Примітки

  1. ↑ Микола Андрійчук. Висвітлення українсько-єврейських взаємин на сторінках часопису «Рідний Край»
  2. ↑ Сергій Білокінь. Доля членів Центральної Ради в СРСР [Архівовано 5 Липня 2013 у Wayback Machine.] // Історична правда, 17.10.2010
  3. ↑ Сергій Білокінь. Двадцять років єврейської державності в Україні, 1918—1938 [Архівовано 19 Січня 2013 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Наукова бібліотека ім. М. Максимовича
  5. ↑ Наукова бібліотека ім. М. Максимовича

Література

  • Бєлий, Д. З історії українського просвітницького руху на Херсонщині. 1917—1920 рр. : істор. нарис / Дементій Бєлий. — Херсон, 2002. — С.5.
  • Калиниченко, І. Адреса моя: Гімназична вулиця / Іван Калиниченко // Наддніпр. правда. 1996. 26 груд. С. 2.
  • Юренко, О. Призабутий публіцист і письменник / О. Юренко // Історичний календар. 1997. — Вип. 3. С. 4950.

Джерела

українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.