Кобрин Ігор Дмитрович

Кобрин Ігор Дмитрович
Дата народження	2 лютого 1951(1951-02-02)
Місце народження	Львів, Українська РСР, СРСР
Дата смерті	11 грудня 2023(2023-12-11)  (72 роки)
Громадянство	СРСР   Україна
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Професія	кінорежисер, сценарист
Членство	Національна спілка кінематографістів України
Нагороди
IMDb	ID 9490406

І́гор Дми́трович Ко́брин (* 2 лютого 1951(19510202), Львів — 10 грудня 2023) — український кінорежисер. Лауреат Шевченківської премії (1989). Заслужений діяч мистецтв України (2008). Член Національної спілки кінематографістів України. Директор товариства Студія «Телекон». [Архівовано 28 Березня 2022 у Wayback Machine.]

Біографія

1973 року закінчив Львівський університет.

1981 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва за фахом режисер кіно і телебачення (майстерня В. Б. Кісіна).

Від 1982 року працює на студії «Укртелефільм».

З 1992 року — засновник і директор студії «Телекон».

Лауреат міжнародних кінофестивалів у Чикаго та Х'юстоні (США), Югославії.

21 листопада 2008 року надано звання «Заслужений діяч мистецтв України» — за вагомий особистий внесок у вшанування пам'яті жертв геноциду українського народу у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор [1].

Автор п'ятисерійного документального фільму «1941. Заборонена правда», який транслювався на телеканалі «Україна» з 7 лютого до 7 березня 2013 р.

Помер на 73-му році життя[2].

Фільмографія

• 1983 — «Останній засіб королів» (2-й режисер)
• 1985 — «Дива в Гарбузянах»
• 1986–1988 — «Чорнобиль: Два кольори часу» (2 серії)
• 1987 — «Про щастя співає Україна»
• 1992 — «Пробудження»
• 1996 — «Не хочу згадувати» («Чорнобиль-96»)
• 1997 — «Заручники свободи»
• 2004 — «Апельсинова долька» (у 3-х серіях)
• 2005 — «Розслідування обставин загибелі Щорса»
• 2006 — «Собор на крові» (10 серій)
• 2008 — «Хлібна гільйотина» (3 серії)
• 2013 — «1941. Заборонена правда»

Нагороди

• 1989 — Державна премія України імені Т. Г. Шевченка (Україна, «Чорнобиль: два кольори часу») — разом з Юрієм Бордаковим;
• 1995 — Гран-прі «Золотий витязь» (МКФ, Нові Сад, Югославія, «Чорнобиль: два кольори часу»);
• 1996 — Гран-прі «Золота камера» (МКФ, Чикаго, США, «Return to Chernobyl»);
• 1996 — Срібний приз (МКФ, Х'юстон, США, «Return to Chernobyl»);
• 2007 — Національна премія «Телетріумф» (Україна, «Собор на крові»);
• 2008 — Гран-прі Всеукраїнського конкурсу «ЗМІ за толерантність і консолідацію українського суспільства» (Україна, «Собор на крові»;
• 2013 — Національна премія «Телетріумф» у номінації «Режисер/постановник (режисерська група) телевізійного документального фільму»

Примітки

1. Указ Президента України № 1061/2008 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 27 жовтня 2009.
2. "І знову сумна звістка..." Помер відомий режисер та лауреат Шевченківської премії Ігор Кобрин. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 грудня 2023.

Література

• Шевченківські лауреати. 1962–2001 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. — К. : Криниця, 2001. — 696 с. — ISBN 966-7575-29-2. — С. 236.
• Шевченківські лауреати. 1962–2007 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слова І. М. Дзюби, Р. М. Лубківського. — 2-ге вид., змін. і доп. — К. : Криниця, 2007. — 768 с. — ISBN 978-966-7575-81-6. — С. 267.
• Телебачення і радіо України: Професіонали. — К., 2001. — С. 101.

Посилання

• Сайт студії «Телекон» [Архівовано 28 Березня 2022 у Wayback Machine.]
• Розслідування обставин загибелі Щорса. [Архівовано 19 Лютого 2021 у Wayback Machine.]
• Апельсинова долька [Архівовано 19 Лютого 2021 у Wayback Machine.]