Клопов Володимир

Володимир Клопов
Особові дані
Народження 1948(1948)
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1967–1973  «Динамо» К ? (88)
1973–1976  «Сокіл» К ? (57)
1976–1977  «Торпедо» Т 42 (22)
1977–1978  «Сокіл» К ? (12)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Володимир Клопов (нар. 1948) — радянський хокеїст, нападник.

Дев'ять сезонів захищав кольори київських клубів «Динамо» і «Сокіл». У двох турнірах першої ліги був найрезультативнішим гравцем команди (1972/73 — 28 закинутих шайб[1], 1973/74 — 23[2]). Перший хокеїст, якому вдалося закинути 100 шайб у складі команди зі столиці України.

1976 року відгукнувся на пропозицію колишнього наставника киян Дмитра Богінова і на один сезон став гравцем новоствореної команди з Тольятті. За «Торпедо» провів у другій лізі 42 лігових матчі, 22 закинуті шайби, 13 результативних передач.

В останньому сезоні знову виступав за «Сокіл» і став переможцем першої ліги. Всього за київські клуби закинув 157 шайб (у тому числі 15 — у вищому дивізіоні). Його досягнення в чемпіонатах СРСР вдалося перевершити лише трьом хокеїстам: Сергію Давидову (172 голи), Володимиру Бабашову, Євгену Шастіну (по 166).

Примітки

  1. Статистика гравців у сезоні 1972/73 на сайті «Форум хоккейной статистики» [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  2. Статистика гравців у сезоні 1973/74 на сайті «Форум хоккейной статистики» [2] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

  • Клопов Володимир на сайті EliteProspects.com (англ.)
  • Гравці «Торпедо» (Тольятті) у сезоні 1976/77 (рос.) . Сайт ХК «Лада» (Тольятті). Процитовано 17 серпня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
  • Статистика гравців у чемпіонаті 1967/68 (рос.) . Сайт «Хоккейные архивы». Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 17 серпня 2015.
  • Статистика гравців у чемпіонаті 1968/69 (рос.) . Сайт «Хоккейные архивы». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 серпня 2015.
  • Статистика гравців у чемпіонаті 1969/70 (рос.) . Сайт «Хоккейные архивы». Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 17 серпня 2015.