Клименко Володимир Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клименко.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Клименко Володимир.
КЛІМ
Володимир Олексійович Клименко
Ім'я при народженніВолодимир Олексійович Клименко
Народився9 грудня 1952(1952-12-09) (72 роки)
с. Берездівці, Миколаївський район, Львівська область, УРСР
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
Діяльністьрежисер, драматург, сценарист
Alma materРосійський університет театрального мистецтва
Роки активності1981 — дотепер
НагородиЛауреат Національної театральної премії «Золота Маска», Росія (1998)

Володимир Олексійович Клименко (КЛІМ) (нар. 9 грудня 1952, село Берездівці у Миколаївському районі Львівської області) — український та російський театральний режисер, драматург, сценарист. Автор театрального проекту «Сходи-древо», присвяченого дослідженню динаміки розвитку індоєвропейської культури.

Біографія

Народився 9 грудня 1952 року у Львівській області.

Працював машиністом сцени в Харківському академічному театрі ім. Т. Г. Шевченка. Спробував свої сили в аматорських колективах. В 1987 році закінчив режисерський факультет ГІТІС (курс Анатолія Олександровича Васильєва і Анатолія Васильовича Ефроса).

Перші режисерські роботи здійснив у майстерні «Доміно» при «Творчих майстернях» Союзу театральних діячів РРФСР. Наприкінці 1980-х років створив в «Творчих майстернях» лабораторію з вивчення людини як феномена і дослідження простору багатовимірного часу.

Після розпуску «Майстерень» викладав, проводив майстер-класи в Росії і за кордоном. У середині 90-х став співпрацювати як запрошений режисер з театрами Санкт-Петербургу, Києва, Москви, Новосибірська.

На запрошення Владислава Троїцького займався з акторами ЦСМ «ДАХ», писав для них п'єси.[1].

Написав понад 30 п'єс і робіт про театр. Автор кіносценаріїв. Вистави за його п'єсами поставлені в багатьох театрах країни і за кордоном.

Ідеолог та драматург камерної опери «СТУС: ПЕРЕХОЖИЙ»[2], за віршами Василя Стуса, премʼєра якої відбулась в ЦСМ «ДАХ»11 березня 2020року .

Спільні роботи з українськими театрами

Львівський академічний театр імені Леся Курбаса

  • Вистава «Богдан» (2004), неісторична хроніка за КЛІМом
  • Проект «Геть від Заратустри», вистава «Так казав Заратустра» (2013), за твором «Так казав Заратустра» Фрідріха Ніцше та текстами КЛІМа
  • …п'єса Шекспіра «12 ніч» зіграна акторами далекої від Англії країни що і не знали ніколи слів Шекспіра… (2014), за КЛІМом

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька

  • «Український Декамерон», режисер Владислав Троїцький

Центр сучасного мистецтва «ДАХ»

Проект Владислава Троїцкого за п'єсами КЛІМа «…семь дней с идиотом…» или несуществующие главы романа Ф. М. Достоевского «Идиот»

Призи та нагороди

  • Лауреат національної театральної премії «Золота маска», Росія (1998).

Цитати

  • «Є періоди, коли будують театральні будівлі, створюють новий простір для гри. А коли театр побудований, там, зазвичай, виникають люди, що несуть справжнє життя. Вони як вода. Вода адже виконує в будівництві дерева певну роль, хоча сама по собі її форма не самоцінна. Будівельники розуміють земну реальність. Вони, як порядні батьки, спочатку створюють матеріальну базу, а потім заводять дітей, які, на жаль, потім часто своїх батьків соромляться, хоча і витрачають зароблені ними гроші. Втрачене покоління — завжди покоління художників. Людей рослинних, оранжерейних»[1].

Примітки

  1. ↑ а б Клим: «Нет нации — нет театра» [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Журнал культурного спротиву «ШО», № 3 (29), березень 2008
  2. ↑ СТУС: ПЕРЕХОЖИЙ - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 9 грудня 2022.

Джерела

Посилання