Клещенко Сергій Вікторович

Ф
Сергій Клещенко
Особисті дані
Народження 20 травня 1972(1972-05-20) (52 роки)
  Криуляни, СРСР
Зріст 170 см
Громадянство  Молдова
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990 СРСР «Спартак» (Орел) 14 (1)
1990–1995 Молдова «Зімбру» 122 (40)
1995–1997 Нідерланди «Гоу Егед Іглз» 60 (8)
1997–1999 Молдова «Зімбру» 28 (25)
1998   Росія «Зеніт» 6 (0)
1999–2001 Ізраїль «Маккабі» (Хайфа) 71 (29)
2001–2003 Ізраїль «Хапоель» (Тель-Авів) 62 (22)
2003 Росія «Чорноморець» 6 (0)
2003–2004 Ізраїль «Бней-Єгуда» 14 (1)
2004–2005 Молдова «Зімбру» 18 (1)
2005–2006 Росія «Сибір» 44 (8)
2007 Росія «Металург-Кузбас» 33 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1991–2007 Молдова Молдова 69 (11)
Тренерська діяльність**
2008–2010 Молдова Молдова U-17
2008–2012 Молдова Молдова U-19
2011–2012 Молдова «Мілсамі»
2012–2013 Молдова «Мілсамі» (асистент)
2013 Молдова «Зімбру»
2016–2017 Португалія «Уніан Лейрія» (в. о.)
2017 Португалія «Уніан Лейрія» (асистент)
2017 Росія «Ростов» (асистент)
2019–2021 Молдова Молдова (асистент)
2019–2020 Молдова Молдова U-21
2021 Молдова Молдова U-21 (в. о.)
2021– Молдова Молдова

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Сергій Клещенко (рум. Serghei Cleșcenco, нар. 20 травня 1972, Криуляни) — молдовський футболіст, нападник. Виступав, зокрема, за клуби «Зімбру», «Гоу Егед Іглз», «Маккабі» (Хайфа) та «Хапоель» (Тель-Авів). Футболіст року в Молдові (1994, 2000). Найкращий бомбардир в історії збірної Молдови (11 голів).

Нині — тренер. З 3 грудня 2021 року — головний тренер збірної Молдови.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1990 року виступами за команду «Спартак» (Орел), але більшу частину своєї кар'єри провів «Зімбру», почавши виступи в цьому клубі ще в 1990 році і вигравши низку титулів чемпіона Молдови.

У 1995, його і Сергія Нані, примітили на зборах «Зімбру» у Голландії скаути клубу «Гоу Егед Іглз». Обидва футболісти практично відразу погодилися на перехід в клуб вищої ліги Нідерландів[1]. Однак у сезоні 1995/96 клуб грав невдало і за підсумками сезону вилетів в 1-й дивізіон. Провівши в голландському клубі ще один сезон, Клещенко повернувся на батьківщину в «Зімбру».

У 1998 році недовго грав в петербурзькому «Зеніті». Головному тренеру «Зеніту» Анатолію Бишовцю футболіста порекомендував головний тренер «Зімбру» Семен Альтман. Клещенко виступав у російському клубі на правах оренди, за 6 проведених ігор нічим особливим не відзначився і по закінченні сезону повернувся в «Зімбру».

Влітку 1999 року побував на оглядинах в Німеччині, але «Ганза», «Гамбург» і «Айнтрахт» по черзі відмовилися від його послуг. У підсумку, вирішив переїхати до Ізраїлю, де підписав дворічний контракт з «Маккабі» з Хайфи. У новій команді став одним з найбільш успішних іноземних новачків, що коли-небудь грали в Ізраїлі: він забив 22 м'ячі в дебютний сезон, побивши рекорд, встановлений польським нападником Анджеєм Кубіцею. В період виступів за «Маккабі» отримав прізвисько «Калашників». У матчі проти «Хапоеля» з Петах-Тікви забив 4 м'ячі за 30 хвилин, а команда виграла 5:2. Наступного дня газети вийшли з заголовками типу «Залп Калашникова». З тих пір це прізвисько приклеїлося за гравцем[2]. Другий сезон в Хайфі був менш успішний, Клещенко став випадати з основи, а за сезон забив лише 7 м'ячів. А проте за підсумками сезону став чемпіоном Ізраїлю[3].

Перед початком сезону 2001/02 перейшов у тель-авівський «Хапоель». Виграв з клубом Кубок Тото, а також виступав у єврокубках — разом з клубом пробився в 1/4 фіналу Кубка УЄФА. У тому розіграші Кубка УЄФА Клещенко забив голи у ворота «Мілана» і «Челсі».

У серпні 2003 був заявлений за новоросійський «Чорноморець». У клубі провів 6 ігор і по закінченні сезону покинув його, повернувшись до Ізраїлю, де виступав за «Бней-Єгуду».

Сезон 2004/05 знову розпочав у «Зімбру», але 2005 року перейшов у російську «Сибір», куди його запросив головний тренер клубу Анатолій Давидов.

Завершив професійну ігрову кар'єру в клубі «Металург-Кузбас», за команду якого виступав протягом сезону 2007 і в листопаді 2007 завершив ігрову кар'єру.

Виступи за збірну

1991 року дебютував в офіційних матчах у складі збірної Молдови. Протягом кар'єри у збірній, яка тривала 17 років, провів в її 69 матчів, забивши 11 голів. З останнім показником є найкращим бомбардиром в історії збірної.

Тренерська кар'єра

В 2008 році отримав тренерську ліцензію «B» і з 1 липня того ж року очолив юнацьку збірну Молдови U-17. Команда посилено готувалася до відбіркового турніру чемпіонату Європи в Хорватії, проте турнір був провалений[4] Але вже в 2010 з командою U-19 пробився до елітного раунду чемпіонату Європи.

У грудні 2011 року підписав контракт на два з половиною роки з клубом «Мілсамі»[5], з яким виграв Кубок і Суперкубок Молдови.

З 1 листопада 2014 року працював спортивним директором португальської «Лейрії»[6]. 30 грудня 2016 року був призначений в. о. головного тренера клубу[7], а після приходу Руя Аморіма працював асистентом головного тренера.

З червня по грудень 2017 року був помічником Леоніда Кучука в «Ростові».

З 3 грудня 2021 року — головний тренер збірної Молдови.

Титули і досягнення

Як гравця

«Зімбру»: 1992, 1992-93, 1993-94, 1994-95, 1997-98, 1998-99
«Зімбру»: 1996-97, 1997-98
«Маккабі» (Хайфа): 2000-01
«Хапоель» (Тель-Авів): 2001-02

Як тренера

«Мілсамі»: 2011-12
«Мілсамі»: 2012

Примітки

  1. Сергій Клещенко: «Без душі займатися футболом не можна». Архів оригіналу за 21 Травня 2018. Процитовано 20 Травня 2018.
  2. Сергій Клещенко: Ненавиджу зонний захист. Архів оригіналу за 22 Травня 2018. Процитовано 20 Травня 2018.
  3. Профіль на сайті «Маккабі» (Хайфа). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 квітня 2019.
  4. Сергій Клещенко: «Я став поступово змінювати свою тренерську концепцію». Архів оригіналу за 21 Травня 2018. Процитовано 20 Травня 2018.
  5. Sergiu Cleșcenco este noul antrenor al echipei Milsami Ursidos Orhei. Архів оригіналу за 21 Травня 2018. Процитовано 20 Травня 2018.
  6. Сергій Клещенко про роботу в Португалії і перспективи свого сина. Перша частина. Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 20 травня 2018.
  7. Офіційний сайт ФК «Уніао Лейрія»[недоступне посилання]

Посилання