Київська губернія (1708—1764)
Ки́ївська губе́рнія (рос. дореф. Кі́евская губе́рнія) — адміністративна одиниця (губернія) Московського царства, а потім Російської імперії. Заснована в грудні 1708 року як одна з восьми перших губерній, створених під час реформи Петра I. ОписКиївська губернія у XVIII столітті значно відрізнялася від Київської губернії XIX століття. Спершу вона містилася майже виключно на лівому березі Дніпра. Перепис 1897 року стверджує, що Київська губернія займала Україну і частину середньої Росії з містами Орлом, Курськом та ін.[1] Пізніше вона розкинулася по обох берегах головної української річки. У ході територіальної реформи Катерина II в 1781 році змінила назву губернії на Малоросійське намісництво. Цю першу Київську губернію було створено здебільшого на землях Гетьманщини, включаючи і велику територію на схід від Гетьманщини, при цьому Запорозька Січ перебувала в кондомініумі Російської імперії та Польсько-Литовської держави. 1727 року губернія розділилася на Київську та Бєлгородську губернії, ставши окремим краєм під урядуванням гетьмана Данила Апостола. У 1764 році відбувся ще один поділ, коли було створено Малоросійську та Новоросійську губернії. 1781 року, незабаром після поділу Польщі, Київська і Малоросійська губернії реорганізувалися в Київське, Новгород-Сіверське та Чернігівське намісництва. 1796 року Київському намісництву було повернуто назву «Київська губернія». У 1917 році Київська губернія входила до складу Української Народної Республіки і Української Держави. Зі встановленням радянської влади 1919 року губернія опинилася в Українській СРР. 1923 року губернію було розпущено, а її територію розділено між кількома округами, утвореними в ході адміністративної реформи 1923–1929 років. Межі губернії зазнавали значних змін, особливо в 1796 році, відколи більшість її території почали складати землі не лівобережної, а правобережної України. Адміністративним центром губернії був Київ. Заснування і первісний складКиївську губернію разом із сімома іншими губерніями було засновано 18 (29) грудня 1708 року указом царя Петра Першого.[2] Як і у випадку з рештою губерній ні її межі, ні внутрішній поділ Київської губернії не вказувалися; замість цього територія визначалася як сукупність міст та прилеглих до цих міст земель.[3] Первісна територія, грубо кажучи, відштовхувалася від Сіверщини, бувши оточеною Смоленською, Московською та Азовською губерніями.
Див. такожПримітки
Джерела
|