Київка (Апанасенковський район)

село Київка
Киевка
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Ставропольський край
Муніципальний район	Апанасенковський район
Код ЗКАТУ:	07205822001
Код ЗКТМО:	07605422101
Основні дані
Населення	1774 (2019)
Поштовий індекс	356702
Географічні координати:	46°04′56″ пн. ш. 42°55′40″ сх. д.
Мапа
Київка Київка

Київка (рос. Киевка) — село[1], що утворює муніципальне поселення «Сільське поселення Село Київка» Апанасенковського району Ставропольського краю Російської Федерації засноване українцями.

Географія

Село розташоване на річці Дунда на відкритому місці в балці Дунде.

Відстань до крайового центру: 136 км.

Відстань до районного центру: 38 км.

Історія

Засноване село селянами-переселенцями з Київської та Полтавської губерній 4 листопада 1876 року[2]. В 1886 році в селі було збудовано і освячено православний храм в ім'я Святого Великомученника Димитрія Солунського.

Рішенням Президії Північно-Кавказького крайвиконкому від 4 грудня 1930 року населення села Київка було переселене, сільрада ліквідована. Територія села увійшла в організовану на території ліквідованого Дивенського району спецзону для розселення висланих куркулів і контрреволюційних елементів.

У 30-х роках XX століття сюди почали виселяти розкуркулених та спецпоселенців з Кубані, Дону і Ставрополля. Ними були створені чотири сільгоспартілі: «Хвиля революції», «Червоноармієць», «Сталінський шлях» та імені Чкалова. Після Другої світової війни, у якій брало участь все чоловіче населення Київки, відбулося об'єднання всіх сельхозартілей в один колгосп. Зона ризикованого землеробства, посушливий клімат не дозволяли вести тут вузькоспеціалізоване виробництво, тому крім зерна, вовни, племінного молодняку овець і баранини, колгосп виробляв молоко, свинину, овочі, баштанні, насіння багаторічних і однорічних трав, корми для тваринництва.

У 1955 році на базі кращої частини тонкорунних овець тут була створена племінна ферма. У наступні ж роки для поліпшення породи використовувалися високопродуктивні барани з держплемзаводу «Радянське руно» Іпатовського району, а з початку 1970-х років — австралійські мериносні барани. У 1972 році колгосп був переведений в розряд племінних заводів з розведення овець ставропольської породи і щорічно продавав від трьох до п'яти тисяч племінних тварин в різні регіони нашої країни і за кордон.

Населення

Введіть назву об'єкта АТД

Національний склад

За підсумками перепису населення 2010 року в селі проживали такі національності (національності менше 1 %, див. у виносці до рядка «Інші»)[3]:

Національність	Чисельність	Відсоток
Росіяни	1719	86,56
Білоруси	81	4,08
Даргинці	77	3,88
Молдавани	20	1,01
Інші[4]	89	4,48
Разом	1986	100,00

Інфраструктура

• Будинок культури
• Ощадбанк, Доп. офіс № 5241/010

Освіта

• Дитячий садок № 5 «Топольок»
• Середня загальноосвітня школа № 4. Відкрита 4 листопада 1966 року

Економіка

• Колгосп-племзавод імені Леніна[5]

Люди, пов'язані з селом

• Чесняк Віктор Іванович (1927—2002). З 1960 по 1997 рік — голова колгоспу-племзаводу імені Леніна. Лауреат премії Ради Міністрів СРСР. Нагороджений Орденом Леніна, Орденами Жовтневої Революції, Знаком Пошани, Почесний громадянин Апанасенковья (посмертно).
• Виродов Микола Петрович (нар. 1945 р., село Київка) — вівчар-селекціонер, Найкращий тваринник Ставрополля, кавалер ордена Трудового Червоного Прапора [1] [Архівовано 22 Грудня 2015 у Wayback Machine.] [2] [Архівовано 22 Грудня 2015 у Wayback Machine.]
• Долот Андрій Хомич (1898—1977) — Герой Соціалістичної Праці.
• Павло Кашуба (1913, село Київка — 1944) — капітан авіації РСЧА, льотчик, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу
• Мороз Василь Андрійович (нар. 1937 р.) — головний зоотехнік колгоспу-племзаводу ім. Леніна (1961—1987), Герой Соціалістичної Праці.

Пам'ятники

• Пам'ятник воїнам, загиблим у роки Другої світової війни. Встановлений в 1961 році[6]

Природа

• Державний природний заказник крайового значення «Манич-Гуділо». Утворений у грудні 2010 року[7]. Заказник на карті [Архівовано 18 Листопада 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

• Київське село (Благодаринський повіт) у книзі «Ставропольська губернія в статистичному, географічному, історичному та сільсько-господарському відносинах», А. Твалчрелидзе (інспектор народних училищ). Ставрополь, друкарня М. Н. Корицького, 1897 р. [Архівовано 18 Серпня 2017 у Wayback Machine.]
• с. Київське, Благодаринского повіту, 1-ї земської ділянки в книзі «Довідник з Ставропольської єпархії (огляд міст, сіл, станиць і хуторів Ставропольської губернії і Кубанської області)». Н. Т. Михайлов. 1911 р. [Архівовано 18 Серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Інформаційний блок муніципального освіти села Київка Апанасенковского району Ставропольського краю
• Прямий ефір 13.06.12 — Дітей забули в покинутому будинку [Архівовано 18 Серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Відроджена гордість краю^[недоступне посилання з квітня 2019]
• село Київка на картах
• Сільське поселення Село Київка на карті

Примітки

1. Реестр зарегистрированных в АГКГН географических названий объектов на 18/11/2011 Ставропольский край^[недоступне посилання з квітня 2019]
2. Календарь государственных праздников Российской федерации, памятных дат и знаменательных событий Ставропольского края на 2011 год. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015.
3. Всеросийская перепись населения 2010 года на территории Ставропольского края. Том 3 книга 1 «Национальный состав и владение языками, гражданство». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2015.
4. азербайджанцы (18), армяне (14), украинцы (15), чеченцы (10), не указавшие национальную принадлежность (3)
5. Предприятия. Архів оригіналу за 5 Грудня 2012. Процитовано 18 Серпня 2017.
6. Памятники истории и культуры^[недоступне посилання з квітня 2019]
7. Об образовании государственного природного заказника краевого значения «Маныч-Гудило». Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 18 Серпня 2017.