Водоспад Кетл, який існував до 1940 року у верхній течії річки Колумбії, був постійним місцем риболовлі місцевих племен, в тому числі важливим місцем промислу лосося. Містив низку порогів і каскадів, у місці де річка проходила через гірську породу кварцитів. Загальне падіння становило 15 м, а звук водоспаду можна було почути здалеку, за кілька миль[2]. Водоспад Кетл був затоплений у 1940 році водою водосховища Лейк Рузвельт[en], коли гребля гідроелектростанціїГранд-Кулі повністю перекрила русло річки.
Географія
Вид з повітря на водоспад Кетл, частково відкритий у квітні 1969 року, під час будівництва третьої черги ГЕС
Містив два основних, різних за висотою уступи, розділених ділянкою спокійної води, довжиною понад сотню метрів; верхній уступ ділився на два рукави, а нижній — був суцільним. При відносно незначній загальній висоті, всього близько 15-ти метрів, це був один із найбільших водоспадів, які існували на землі, з середньорічною витратою води близько 4682 м³/с[1], за цим показником він займав 7-ме місце у світі[3] та 2-ге у Сполучених Штатах Америки.
При будівництві греблі ГЕС Гранд-Кулі і заповненні водосховища Лейк-Рузвельт, водоспад був повністю затоплений. У періоди капітальних ремонтів ГЕС Гранд-Кулі, рівень води у водосховищі знижувався, що призводило до часткової появи водоспаду, ці процеси відбувалися тільки два або три рази з 1940 року.
