Кеннінг-таун (станція)

Кеннінг-таун
Транспортна мережа Лондонський метрополітен
Зображення
Названо на честь Canning Townd
Країна  Велика Британія[1]
Адміністративна одиниця Гринвіч
Іст-Гем[1]
Історичне графство Ессекс[d]
Власник Лондонський метрополітен
Дата офіційного відкриття 1999
Сусідня станція Норт-Гринвіч[2] і Вест-Хем[2]
Обслуговується маршрутом Лінія Джубилі
Залізнична лінія Лінія Джубилі
Тарифна зона London fare zone 2d і London fare zone 3d
Станція пересадки Canning Town DLR stationd
Стан використання використовується[d]
Мапа
CMNS: Кеннінг-таун у Вікісховищі

51°30′50″ пн. ш. 0°00′30″ сх. д. / 51.513916666667° пн. ш. 0.0083888888888889° сх. д. / 51.513916666667; 0.0083888888888889

Кеннінг-таун (англ. Canning Town) — пересадна станція лінії Джубилі Лондонського метро та Доклендського легкого метро у Кеннінг-таун, Лондон. Розташована у 2-й та 3-й тарифній зонах, між станціями, для Джубилі, — Північний Гринвіч та Вест-Гем, для DLR — Іст-Індія та Роял-Вікторія і Стар-лейн та Вест-Сільвертаун. Пасажирообіг на 2017 рік, для Джубилі, — 13.28 млн осіб[3]; для DLR, 2016 рік, — 22.919 млн осіб[4].

Історія

  • 14. червня 1847: Перше відкриття станції як Баркінг-роуд
  • 1. липня 1873: перейменовано на Кеннінг-таун
  • 1888: відкриття станції на новому місці
  • 29. травня 1994: друге закриття станції
  • 29. жовтня 1995: третє відкриття станції; початок трафіку DLR до Бектону
  • 14. травня 1999: початок трафіку лінії Джубилі
  • 2. грудня 2005: початок трафіку DLR до Кінг Джордж V
  • 9. грудня 2006: припинення трафіку Північно-Лондонської лінії
  • 31. серпня 2011: відкриття нових платформ DLR до Стратфорду[5]

Пересадки

  • на автобуси маршрутів: 5, 69, 115, 147, 241, 300, 309, 323, 330, 474 та нічні маршрути N15, N550, N551.

Послуги

Попередня станція Лінія Наступна станція
Північний Гринвіч Лондонський метрополітенЛондонське метро
Лінія Джубилі 		Вест-Гем
Іст-Індія Доклендське легке метро Роял-Вікторія
Стар-лейн Вест-Сільвертаун

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кеннінг-таун (станція)
  1. ↑ а б archINFORM — 1994.
  2. ↑ а б http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/
  3. ↑ Jubilee Line (англ.). Clive’s Underground Line Guides. 8 січня 2013. Архів оригіналу за 24 квітня 2012. Процитовано 16 березня 2020.
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 16 березня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Docklands Light Railway extension marks one year to go to the London 2012 Paralympic Games. Transport for London. 31 серпня 2011. Процитовано 31 серпня 2011.[недоступне посилання з 01.06.2016]