Кем Тальбо

Канада Кем Тальбо
Народився 5 липня 1987(1987-07-05) (37 років)
Каледонія, Онтаріо, Канада
Зріст 193 см
Вага 90 кг
Позиція воротар
Кидок лівий
Клуб НХЛ
Кол. команди 		«Детройт Ред Вінгз»
«Нью-Йорк Рейнджерс»
«Едмонтон Ойлерс»
«Філадельфія Флаєрс»
«Калгарі Флеймс»
«Міннесота Вайлд»
«Оттава Сенаторс»
«Лос-Анджелес Кінгс»
Нац. збірна  Канада
Ігрова кар'єра 2010 — зараз
Сайт talbot33shop.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Кем Тальбо у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Спортивні медалі
Представник Канада
Хокей із шайбою
Чемпіонат світу
Золото 2016 Росія

Кем Тальбо (англ. Cam Talbot, нар. 5 липня 1987, Каледонія, Онтаріо) — канадський хокеїст, воротар клубу НХЛ «Детройт Ред Вінгз». Гравець збірної команди Канади.

Ігрова кар'єра

Хокейну кар'єру розпочав 2004 року виступами за «Гамільтон Ред Вінгс» (ОЮХЛ). З сезону 2007–08 Кем захищає кольори університетської команди «Алабама–Гантсвілл Чарджерс».[1] У сезоні 2009–10 Тальбо визнаний найціннішим гравцем турніру КХА.[2]

30 березня 2010 Кем, як вільний агент укладає контракт з клубом НХЛ «Нью-Йорк Рейнджерс».[3] 28 лютого 2011 його викликали до лав «Рейнджерс» але 3 березня 2011 його повернули до фарм-клубу «Коннектикут Вейл».[4][5] У сезоні 2011–12 після вибуття з плей-оф АХЛ Кем був включений до списку гравців-учасників плей-оф Кубка Стенлі «Нью-Йорк Рейнджерс».[6] Наступного сезону Тальбо також додали до списку «Рейнджерс» у Кубку Стенлі.[7]

15 жовтня 2013 Кем втретє потрапив до списку «Нью-Йорк Рейнджерс» через пониження Мартіна Бірона до АХЛ та став дублером Генріка Лундквіста.[8] 24 жовтня Тальбо дебютував у грі проти «Філадельфія Флайєрз» в якому його команда поступилась з рахунком 1–2.[9][10] Першу перемогу Тальбо здобув вже у наступному матчі 26 жовтня проти «Детройт Ред Вінгз».[11][12] У плей-оф 2014 Кем відіграв два матчі.[13]

Початок сезону 2014–15 канадець розпочав, як резервний воротар «Рейнджерс». 3 лютого 2015 Тальбо став тимчасово першим номером клубу через травму Генріка Лундквіста.

27 червня 2015 «Нью-Йорк Рейнджерс» обміняв на три номера драфту НХЛ 2015 Кема до клубу «Едмонтон Ойлерс».[14] Протягом першого сезону у складі «нафтовиків» він сперичається за перше місце з шведом Андерсом Нільссоном.

17 січня 2016 Тальбо та «Ойлерс» уклали трирічний контракт на суму $12 мільйонів доларів.[15] Врешті-решт Нільссон був проданий «Сент-Луїс Блюз» і Кем став першим номером команди.

6 квітня 2017 Тальбо встановив новий рекорд «нафтовиків» обійшовши за кількістю перемог за сезон Гранта Фюра 40 проти 41 у Кема.[16] Завдяки надійній грі голкіпера «Едмонтон Ойлерс» вперше за останні десять років вийшов до плей-оф Кубка Стенлі, де поступився «Анагайм Дакс».[17][18]

4 жовтня 2017 Тальбо на нуль зіграв у стартовому матчі проти «Калгарі Флеймс».[19] Але цей сезон, як і наступний не були такими вдалими, як попередній і «Ойлерс» щоразу фінішував поза зоною плей-оф. Зрештою 15 лютого 2019 Кем був проданий до «Філадельфія Флаєрс».[20]

1 липня 2019 на правах вільного агента Тальбо укладає однорічний контракт з клубом «Калгарі Флеймс».[21]

9 жовтня 2020 Кем покинув «Калгарі Флеймс» та погодився на трирічну угоду з клубом «Міннесота Вайлд».[22]

12 липня 2022 Тальбо підписав однорічну угоду з клубом «Оттава Сенаторс».[23]

1 липня 2023 року на правах вільного агента перейшов до «Лос-Анджелес Кінгс».[24]

1 липня 2024 року Кем на правах вільного агента перейшов до складу «Детройт Ред Вінгз».[25]

У складі національної збірної команди Канади чемпіон світу 2016 року.[26]

Нагороди та досягнення

Статистика

Клубні виступи

Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І В П Н/OT Хв ПГ ІБГ ПГГ %ВК І В П Хв ПГ ІБГ ПГ %ВК
2004–05 «Гамільтон Ред Вінгс» ОЮХЛ 19 — — — — — — — — — — — — — — — —
2005–06 «Гамільтон Ред Вінгс» ОЮХЛ 35 25 13 1 2,046 87 1 2.55 .908 14 8 6 903 52 1 3.46 .891
2006–07 «Гамільтон Ред Вінгс» ОЮХЛ 28 19 5 2 1,644 57 1 2.08 .918 19 13 6 1243 51 0 2.46 .923
2007–08 «Алабама–Гантсвілл Чарджерс» КХА 13 1 10 0 583 45 0 4.63 .860 — — — — — — — —
2008–09 «Алабама–Гантсвілл Чарджерс» КХА 24 2 16 3 1,320 65 1 2.95 .907 — — — — — — — —
2009–10 «Алабама–Гантсвілл Чарджерс» КХА 33 12 18 3 1,958 85 1 2.61 .925 — — — — — — — —
2009–10 «Гартфорд Вулф Пек» АХЛ 1 0 0 0 19 3 0 9.70 .727 — — — — — — — —
2010–11 «Гартфорд Вулф Пек» АХЛ 22 11 9 2 1,308 62 2 2.84 .902 1 0 1 38 2 0 3.13 .917
2010–11 «Грінвілл Роуд Воррієрс» ХЛСУ 2 1 0 1 122 5 0 2.46 .921 — — — — — — — —
2011–12 «Коннектикут Вейл» АХЛ 33 14 15 1 1865 81 4 2.61 .913 9 5 4 571 20 2 2.10 .939
2012–13 «Коннектикут Вейл» АХЛ 55 25 28 1 3,105 136 2 2.63 .918 — — — — — — — —
2013–14 «Гартфорд Вулф Пек» АХЛ 5 4 0 1 314 13 0 2.49 .924 — — — — — — — —
2013–14 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 21 12 6 1 1,211 33 3 1.64 .941 2 0 1 46 2 0 2.61 .846
2014–15 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 36 21 9 4 2,095 77 5 2.21 .926 — — — — — — — —
2015–16 «Едмонтон Ойлерс» НХЛ 56 21 27 5 3,223 137 3 2.55 .917 — — — — — — — —
2016–17 «Едмонтон Ойлерс» НХЛ 73 42 22 8 4,294 171 7 2.39 .919 13 7 6 800 33 2 2.48 .924
2017–18 «Едмонтон Ойлерс» НХЛ 67 31 31 3 3,731 188 1 3.02 .908 — — — — — — — —
2018–19 «Едмонтон Ойлерс» НХЛ 31 10 15 3 1,695 95 1 3.36 .893 — — — — — — — —
2018–19 «Філадельфія Флаєрс» НХЛ 4 1 2 0 211 13 0 3.70 .881 — — — — — — — —
2019–20 «Калгарі Флеймс» НХЛ 26 12 10 1 1,435 63 0 2.63 .919 10 5 4 596 24 2 2.42 .924
2020–21 «Міннесота Вайлд» НХЛ 33 19 8 5 1,961 86 2 2.63 .915 7 3 4 416 17 2 2.45 .923
2021–22 «Міннесота Вайлд» НХЛ 49 32 12 4 2,865 132 3 2.77 .911 1 0 1 58 4 0 4.14 .846
2022–23 «Оттава Сенаторс» НХЛ 36 17 14 2 1,947 95 1 2.93 .898 — — — — — — — —
2023–24 «Лос-Анджелес Кінгс» НХЛ 54 27 20 6 3,116 130 3 2.50 .913 3 1 2 181 16 0 5.30 .861
Усього в НХЛ 486 245 176 42 27,782 1,220 31 2.63 .913 36 16 18 2,096 96 6 2.75 .915

Збірна

Рік Команда Турнір Місце І В П Н Хв ПГ ІБГ ПГГ %ВК
2006 Канада Іст СЮ Челендж 2 4 3 1 0 240 7 0 1.75 .916
2016 Канада ЧС 1 8 7 1 0 480 10 4 1.25 .940
Молодіжна збірна 4 3 1 0 240 7 0 1.75 .916
Національна збірна 8 7 1 0 480 10 4 1.25 .940

Примітки

  1. ↑ Talbot beat odds to get NHL contract. New York Rangers. 18 червня 2010. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 28 лютого 2011.
  2. ↑ Cam Talbot. The Hockey News. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 2 листопада 2013.
  3. ↑ Rangers add free agent goalie Talbot – New York Rangers – News. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 грудня 2020.
  4. ↑ Goalie Talbot called up from Greenville. New York Rangers. 28 лютого 2011. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 28 лютого 2011.
  5. ↑ Johnson called up from Connecticut. New York Rangers. 3 березня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 березня 2011.
  6. ↑ Gourlie, M. (15 травня 2012). McIlrath added to Rangers playoff roster. Moose Jaw Times-Herald. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 16 травня 2012.
  7. ↑ Rangers call up 10 players from Whale. Нью-Йорк Рейнджерс. 28 квітня 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 квітня 2013.
  8. ↑ Cerny, Jim (15 жовтня 2013). J.T. Miller and Cam Talbot Join Rangers. Blueshirts United. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.
  9. ↑ Cerny, Jim (23 жовтня 2013). Wednesday Practice Report: Talbot In For Hurt Lundqvist In Philly. Blueshirts United. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.
  10. ↑ Wisniwski, M. (24 жовтня 2013). Coburn's goal gives Flyers 2–1 win over Rangers. Associated Press. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 жовтня 2013.
  11. ↑ Brassard's OT goal gives Rangers win over Detroit. Associated Press. 26 жовтня 2013. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 26 жовтня 2013.
  12. ↑ Leonard, P. (26 жовтня 2013). Derick Brassard scores game-winning goal to lift NY Rangers past Red Wings. New York Daily News. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 жовтня 2013.
  13. ↑ Rangers backup G Cam Talbot injured, out for Stanley Cup finals opener; untested Leneveu is in. Fox News. 4 червня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 8 червня 2014.
  14. ↑ Rangers trade Cam Talbot and Carl Hagelin. New York Post. 27 червня 2015. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 27 червня 2015.
  15. ↑ Oilers agree to three-year extension with Talbot. Національна хокейна ліга. 17 січня 2016. Архів оригіналу за 18 січня 2016. Процитовано 18 січня 2016.
  16. ↑ McLaren, Ian (7 квітня 2017). Talbot sets Oilers' single-season wins record. thescore.com. Процитовано 27 вересня 2018.
  17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 27 грудня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. ↑ Samboke (7 серпня 2017), Top 10 Goalies Right Now, архів оригіналу за 20 листопада 2020, процитовано 13 серпня 2017
  19. ↑ Gazzola, Paul (5 жовтня 2017). GAME STORY: Oilers 3, Flames 0. NHL.com. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018.
  20. ↑ Oilers trade Talbot to Flyers for Stolarz. The Sports Network. 15 лютого 2019. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 лютого 2019.
  21. ↑ Flames sign Cam Talbot. Калгарі Флеймс. 1 липня 2019. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 1 липня 2019.
  22. ↑ Wild signs goalie Cam Talbot to a three-year contract. Міннесота Вайлд. 9 жовтня 2020. Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  23. ↑ Ottawa Senators acquire goaltender Cam Talbot from Minnesota. Оттава Сенаторс. 12 липня 2022. Процитовано 12 липня 2022.
  24. ↑ Kings sign Goaltender Cam Talbot to one-year deal. Лос-Анджелес Кінгс. 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
  25. ↑ Roth, Thomas (1 липня 2024). Red Wings sign goaltender Cam Talbot to two-year contract. NHL.com. Процитовано 1 липня 2024.
  26. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 27 грудня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання