Келестин Костецький

о. Келестин Костецький
Народився12 травня 1843(1843-05-12)
Великі Дідушичі, Стрийський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер1 березня 1919(1919-03-01) (75 років)
м. Чернівці
Похованням. Чернівці, Руське кладовище
Країна Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
 УНР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Румунське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьукраїнець
Діяльністьпарох Чернівців (1885—1919), декан Буковинського/Чернівецького деканату
Конфесіягреко-католицькі церкви Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа

Келести́н Косте́цький (12 травня 1843, Великі Дідушичі — 1 березня 1919, Чернівці) — церковний діяч на Буковині, священник УГКЦ, парох у Чернівцях (з 1885 року), декан Буковинський, а від 1895 — декан Чернівецького деканату, митрат, почесний крилошанин, апостольський протонотар, почесний громадянин Скали-Подільської і Чернівців.

Життєпис

Народився 12 травня 1843 року в селі Великі Дідушичі Стрийського округу Королівства Галичини та Володимирії в сім'ї місцевого пароха о. Онуфрія Костецького (1807—1867) і його дружини Маркелли з роду Дзерович[1]. Висвячений на священника 10 листопада 1867 року. Був спочатку адміністратором (1867—1870), а потім парохом (1870—1872) у рідному селі. З 1872 року — парох у Скалі Скальського деканату[2]. У 1882 році збудував у Скалі нову, велику кам'яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці замість старої дерев'яної церкви, яка перебувала в аварійному стані[3].

14 лютого 1885 р. призначений парохом греко-католицької церкви у Чернівцях, деканом Буковинського деканату (з 1895 року — декан Чернівецький)[4]. За час свого перебування на Буковині о. Келестин Костецький брав активну участь у громадському житті. Був радником шкільної ради крайової, представником греко-католицької церкви в міській, шкільній раді, одним із засновників жіночого товариства «Мироносиці» (1886), почесним крилошанином Станиславської єпископської капітули[5].

За ідейними переконаннями о. Костецький спочатку був близький до москвофілів, але потім перейшов на народовські позиції. Автор унікального рукопису «Хроніка парохії греко-католицької в Чернівцях від її основання до часу біжучого», яку почав писати в 1912 році. У наступні роки він продовжував її доповнювати і хронологічно довів події до кінця листопада 1918 року. «Хроніка» о. Келестина Костецького — цінний для істориків, багатий фактичним матеріалом рукописний документ[5]. Особливу цінність мають щоденникові записи Костецького періоду Першої світової війни, оскільки він не покинув своєї церкви і своїх парафіян впродовж всієї війни, переживши в Чернівцях всі три російські окупації. У жовтні 1918 року о. Костецький на чолі велелюдної процесії українських міщан та греко-католицького духовенства зустрічав на залізничному вокзалі м. Чернівці легіон Українських Січових Стрільців на чолі з Вільгельмом Габсбургом[6]. У 2019 році «Хроніку» о. Келестина Костецького під назвою «Записи душпастиря» видали у чернівецькому видавничому домі «Букрек»[7].

Помер 1 березня 1919 року, похований на центральній алеї Руського цвинтаря в Чернівцях (квартал 55а[8]).

Нагороди і відзнаки

Вшанування пам'яті

  • 27 жовтня 2022 року вулицю Казанську в м. Чернівці перейменували на честь о. Келестина Костецького[11].

Примітки

  1. ЦДІАУЛ, ф. 201, оп. 4А, спр. 1544: Метрична книга парафії с. Дідушиці Великі, Дідушиці Малі, Угольня (1835—1843), арк. 97зв.
  2. Kelestyn Kostec'kyj // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 214. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  3. ...Скала-Подільська. temples, churches, monasterie, synagogue, храми Ukraine,Україна,Поділля ,Галичина, (ru-RU) . Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2018.
  4. Kelestyn Kostec'kyj // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 315. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  5. а б Буковинський інтелектуальний календар. dobrabiblioteka.cv.ua. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 4 лютого 2018.
  6. Добржанський О., Старик В. (2008). Бажаємо до України! (укр.). Одеса: Маяк. с. 4. ISBN 978-966-587-166-8. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2018.
  7. Вийшов друком щоденник буковинського священника Келестина Костецького «Записи душпастиря». Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Процитовано 28 жовтня 2022.
  8. Історична розвідка. Воєнні хроніки цього священика - безцінні. acc.cv.ua (укр.). Процитовано 11 жовтня 2024.
  9. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie 1918 [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]. — Wien 1918. — S. 168.(нім.)
  10. Шематизм всего клира греко-католицкої епархії Станиславівскої на рік Божий 1913 [Архівовано 5 лютого 2018 у Wayback Machine.]. — Станиславів 1913. — С. 285.
  11. У Чернівцях з’явилася вулиця на честь відомого греко-католицького священника Келестина Костецького. Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Процитовано 28 жовтня 2022.

Джерела

Посилання