Квічаль борнейський

Квічаль борнейський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Дроздові (Turdidae)
Рід: Квічаль (Zoothera)
Вид: Квічаль борнейський
Zoothera everetti
(Sharpe, 1892)
Посилання
Вікісховище: Zoothera everetti
Віківиди: Zoothera everetti
EOL: 1052845
ITIS: 563790
МСОП: 22708378
NCBI: 563836

Квіча́ль борнейський[2] (Zoothera everetti) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae)[3]. Ендемік Малайзії. Вид названий на честь британського колоніального адміністратора і колекціонера Альфреда Еверетта.

Опис

Довжина птаха становить 19-23 см. Верхня частина тіла темно-оливково-коричнева, бічні сторони шиї і живіт мають легкий оливково-зелений відтінок. Обличчя і горло білуваті, навколо очей білуваті кільця. Під дзьобом темно-коричневі "вуса", скроні темно-коричневі, поцятковані охристими плямами. Нижня частина тіла оранжева або рудувато-каштанова, живіт білуватий, нижня частина живота і нижні покривні пера хвоста світло-оранжеві. Дзьоб темний, лапи коричневі.

Поширення і екологія

Борнейські квічалі є ендеміками Калімантану, де вони мешкають в горах Сабаху і Сараваку[4]. Вони живуть в підліску вологих гірських і хмарних тропічних лісів, на берегах річок і струмків. Зустрічаються поодинці або невеликими зграйками, на висоті від 1200 до 2300 м над рівнем моря. Живляться комахами і червами, яких шукають в ґрунті.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція борнейських квічалів становить від 6 до 15 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Zoothera everetti. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 20 квітня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 20 квітня 2022.
  4. Phillipps, Quentin; Phillipps, Karen (2011). Phillipps’ Field Guide to the Birds of Borneo. Oxford, UK: John Beaufoy Publishing. ISBN 978-1-906780-56-2.