Довжина птаха становить 19-20 см, вага 43-65 г[4]. Голова темно-рудувато-оранжева, навколо очей помітні білі кільця, груди і боки оранжеві. Верхня частина тіла оливково-коричнева, надхвістя і хвіст коричнювато-оранжеві. На крилах дві білі смуги. Молоді птахи мають дещо блідіше, менш яскраве забарвлення[5].
G. p. piaggiae (Bouvier, 1877) — від плато Бома[en] на сході Південного Судану до Ефіопії, сходу ДР Конго, північної і західної Кенія;
G. p. hadii Macdonald, 1940 — гори Іматонґ[en] і Донготона в Південному Судані;
G. p. ruwenzorii (Prigogine, 1984) — гори Рувензорі на заході Уганди;
G. p. kilimensis Neumann, 1900 — центральна і південна Кенія і гора Кіліманджаро на півночі Танзанії;
G. p. tanganjicae Sassi, 1914 — схід ДР Конго, південно-західна Уганда, Руанда і Бурунді;
G. p. rowei Grant, CHB & Mackworth-Praed, 1937 — північна Танзанія.
Поширення і екологія
Абісинські квічалі мешкають в Південному Судані, Ефіопії, Кенії, Танзанії, Демократичній Республіці Конго, Уганді, Руанді і Бурунді. Вони живуть в підліску вологих гірських тропічних лісів, у високогірних чагарникових заростях та на плантаціях. Зустрічаються на висоті від 1800 до 3300 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 2500 м над рівнем моря. Живляться дощовими червами, багатоніжками, равликами і комахами, яких шукають в опалому листі, а також плодами і насінням. Гніздяться під час сезону дощів. Гніздо чашоподібне, зроблене з моху або іншого рослинного матеріалу, встелене м'якими рослинними волокнами, розміщуться в густих заростях, на висоті до 5 м над землею. В кладці 2 яйця.
↑Clement, Peter; Hathway, Ren; Byers, Clive; Wiczur, Jan (2000). Thrushes. Christopher Helm. с. 240–241. ISBN0713639407.
↑Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 26 квітня 2022.
