Кашин Олег Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кашин (прізвище).
Олег Кашін
рос. Олег Владимирович Кашин Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнірос. Олег Владимирович Кашин Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився17 червня 1980(1980-06-17)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (44 роки)
Калінінград, РРФСР, СРСР
ГромадянствоРосія Росія
Місце проживанняМосква
Діяльністьжурналіст, письменник
Галузьжурналістика[2] Редагувати інформацію у Вікіданих, публіцистика[2] Редагувати інформацію у Вікіданих, політика[2] Редагувати інформацію у Вікіданих і активізм[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБалтійська державна академія рибопромислового флотуd (2003) Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих і англійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКомсомольська правда Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоКоординаційна рада російської опозиціїd Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнялейтенант військово-морського флоту РФ
ПартіяКоординаційна рада російської опозиціїd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиНіл Кашін
Нагороди
IMDbID 3427747 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтkashin.guru Редагувати інформацію у Вікіданих

Оле́г Володи́мирович Ка́шин (рос. Олег Владимирович Кашин) (нар. 17 червня 1980, Калінінград, РРФСР, СРСР) — російський політичний журналіст, письменник[3]. Ведучий авторської програми «Кашин. Гуру» на телеканалі «Дождь» з вересня 2015 року.

Рання біографія

У березні 2003 року закінчив Балтійську державну академію рибопромислового флоту за фахом «судноводіння на морських шляхах». Кашин двічі ходив у море на вітрильному судні «Крузенштерн», будучи палубним і штурманським практикантом. Учасник міжнародних вітрильних регат[4][5].

Журналістська діяльність

У 2001—2003 роках — спеціальний кореспондент « Комсомольської правди» в Калінінграді. У 2003 році переїхав до Москви. До 2005 року — кореспондент відділу товариства газети «Комерсант», в 2005 році — спеціальний кореспондент газети «Известия», в 2005—2007 роках — оглядач журналу «Експерт». Працював у виданні «Російський журнал», молодіжній газеті «Re: акція». Був автором рубрики в таблоїді «Твій день», ведучий (разом з Марією Гайдар) передачі «Чорне та біле» на телеканалі «О2ТВ», співпрацював з журналами «Ведмідь»[4],"Велике місто"[6].

Конфлікт з ФСО біля Білого дому (2004 рік)

1 червня 2004 року, під час роботи за завданням газети «Комерсант» з підготовки репортажу про акцію «Авангарду червоної молоді» у будинку уряду в Москві, Олег Кашин зазнав нападу співробітників Федеральної служби охорони, які, за даними «Комерсанта», завдали йому удари ногами по обличчю і ниркам, вимагаючи видати карту пам'яті фотоапарата, на яку фотокореспондент «Комерсанта» Юрій Мартьянов фіксував акцію[7]. Результатом нападу став струс головного мозку та забої. Прес-служба ФСО заявила, що «В групі порушників, можливо, були присутні журналісти, але своїх посвідчень або акредитаційних карток вони не пред'явили»[8]. Пізніше суди не знайшли провини в діях співробітників ФСО[6].

Кашин і Україна

А я, до речі, давно вважаю, і не передумав, що Бандера і Шухевич все робили правильно, і їхня боротьба була виправдана. Зрозуміло, це національні герої України, і шкода, що у росіян не було свого Бандери

 — написав Олег Кашин під час окупації Криму в березні 2014 року[9].

Сімейний стан

Одружений, виховує сина[3].

Документальні фільми

Виноски

  1. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ а б Олег Кашин. tvrain.ru. Архів оригіналу за 16 Квітня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
  4. ↑ а б Он не смог жить без «Крузенштерна». Комсомольская правда. Калининград. 24 липня 2009. Архів оригіналу за 6 Березня 2016. Процитовано 6 листопада 2010.
  5. ↑ Олег Кашин (24 квітня 2004). Каноническая автобиография (кратко) (рос.). LiveJournal. Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 6 листопада 2010.
  6. ↑ а б Мария Сирош, Василий Бровко (15 лютого 2006). Олег Кашин: «Мне ударили сапогом по губам». Молодёжный сетевой журнал «Среда» (рос.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 6 листопада 2010.
  7. ↑ ФСО сохранила своё лицо. Коммерсантъ (рос.). 2 червня 2004. Процитовано 6 листопада 2010.
  8. ↑ Иван Тяжлов (3 червня 2004). ФСО избила журналиста, приняв его за простого человека. Коммерсантъ. Процитовано 6 листопада 2010.
  9. ↑ Олег Кашин (8 березня 2014). Вот даже скорее для себя (рос.). Эхо Москвы. Архів оригіналу за 1 Липня 2016. Процитовано 19 жовтня 2015.