Каф (гори)Каф (перс. قافکوه, qaafkuh або کوه قاف, kuh — e qaaf; араб. جبل قاف, jabal qaf) — легендарні гори в перській міфології і середньовічній ісламській космології[en] часів Нізамі. За судженням середньовічних мусульманських космографів, гірське пасмо, розташоване на краю землі, опоясуючи її. Часто згадується в казках Тисяча і однієї ночі, епосі Шахнаме й інших творах. Іноді вживається в однині — гора Каф. Згідно з арабською казкою «Розповідь про Хасиба і царицю змій», зміїне плем'я на чолі зі своєю царицею щозими вирушає на зимівлю в гори Каф. У тій же казці, персонаж Булукія в розмові з ангелом дізнається, що за горою Каф розташована гора завдовжки п'ятсот років шляху, що складається зі снігу і криги; вона ж захищає світ від жару Геєни. У грузинському фольклорі, Каф є міфічною горою, притулком девів — злих духів і казкових велетнів. У перській традиції, Саош'янт, зороастрійський месія, битиметься в горах Каф. Також у горах Каф мешкають джини і розташоване гніздо птаха Сімург.
Деякі дослідники ототожнюють Каф з горами Кафу з Книги Буття[1]. Бахаулла у творі «Сім долин і Чотири долини», пише що Каф означає «куффи, тобто звільнені від пелен обмежень». Місцем поховання Адама також є гора Каф. Крім того деякі дослідники схильні ріднити гору Каф з Кавказом, виходячи зі схожості в етимології, а також виходячи з казахського, перського і татарського фольклорів. Каф часто використовується як художній образ Кавказу, так само, як, наприклад, Кімерія, є художнім образом Криму. Байрон[2] прямо називав Кавказ Кафом: «Верблюдів довгий в'ється караван від самої Каф-гори, з далеких країн». Схожа гора представлена в башкирській міфології і називається Каф-тау[3]. В езотериці гора Каф ідентифікується з полярною горою Альбора, тоді як Альбора фактично є піком Ельбрусу[4]. Література
Ресурси Інтернету
Виноски |