Катілов Олександр Михайлович

Катілов Олександр Михайлович
Народження15 березня 1943(1943-03-15) (81 рік)
станиця Родниковська, Краснодарський край, Росія
Національністьросіянин
КраїнаСРСР СРСР
Україна Україна
Жанркарикатура, шарж, пейзаж
Напрямокхудожня обробка металу, деревообробка, живопис, графіка, геометричне різьблення
Роки творчості1974 — н. ч.
ЗванняЗаслужений майстер народної творчості України

Катілов Олександр Михайлович (рос. Катилов Александр Михайлович; нар. 15 березня 1943, станиця Родниковська, Краснодарський край, Росія) — радянський і український митець, майстер з обробки металу і дерева, художник. Заслужений майстер народної творчості України (1981). Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1990).

Життєпис

Народився 15 березня 1943 року у станиці Родниковська Краснодарського краю в Росії. Після закінчення технічного училища працював наглядачем телефоно-телеграфних мереж і споруд. Мистецтву навчався самостійно[1].

З 1965 року працював у Миколаєві на телефонній станції. У 1974 році змінив роботу телефоніста на професію художника-оформлювача, працював в різних установах. З того ж року — в інституті «Укрколгосппроект»; від 1976 року — на виробничо-художньому комбінаті; від 1979 — оформлювачем автобусного парку; з 1980 — у конструкторському бюро «Електрогідравліка»; у 1982—1986 роках — оформлювачем на одному з кораблебудівних заводів[2][3].

У 1981 році отримав звання «Заслужений майстер народної творчості України». 1987 року став лауреатом 2-го всесоюзного фестивалю народної творчості в Москві.

У 1990 році був прийнятий у члени Національної спілки майстрів народного мистецтва України і став вільним художником[1].

Творчий доробок

З 1979 року проводить активну виставкову діяльність від обласного народного творчого об'єднання художників-аматорів та майстрів декоративно-прикладного мистецтва «Прибужжя» Обласного будинку народної творчості та інших.

Учасник обласних, всеукраїнських та всесоюзних мистецьких виставок. Автор чеканних композицій у техніках ручного холодного кування, дерев'яних декоративних композицій на побутову тематику, тарелей, кухонних наборів у техніках плоского геометричного, круглого різьблення без шліфування, живописних пейзажів, графічних карикатур і шаржів. Окремі його роботи зберігаються в Миколаївському обласному краєзнавчому та художньому музеях, а вироби з металу прикрашають дитяче містечко «Казка»: «Золотий півник» на даху, лицарі у кам'яної фортеці і чекані композиції[3].

Учасник персональних виставок у Миколаєві (1981, 1985, 1989—1990, 2000, 2005, 2007—2008). У 2005 році в Миколаївському обласному художньому музеї імені В. В. Верещагіна експонувалася персональна виставка творів Олександра Михайловича Катілова «Місто Олександра Катілова», присвячена 60-річчю від дня народження художника[2][4].

Вибрані твори

  • Чекані композиції, статуї лицарів, «Золотий півник» на шатровій покрівлі головного павільйону для дитячого містечкака «Казка» (Миколаїв, усі — 1982; за ескізами В. Бурлаки, В. Бережного);
  • «Флора» (1982);
  • «Андромаха» (1983);
  • «Св. Павло» (1983; 2004);
  • «Св. Миколай» (1984; 2004);
  • «Дванадцять апостолів», «Імператриця Марія», «Орфей» (усі — 2003);
  • «Грай, любий» (різьблена композиція, 1986);
  • «Гончарі» (різьблена композиція, 1987);
  • «Грай, синку, грай», «Цигани» (різьблена композиція, обидві — 1991);
  • «Миколаївська» (декоративна тарель, 1990-і);
  • «Нарядна» (декоративна тарель, 2004);
  • «Дощ (центр Миколаєва)», «Вид на місто з яхт-клубу на Стрілці», «Будівельний університет», «Місто», «Натюрморт із кавуном», «Перед заходом», «Великий ракетний крейсер виходить у дальнє плавання» (живопис, усі — кінець 1990-х);
  • «Великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський» біля нижньої набережної» (живопис, 2009).

Примітки

  1. ↑ а б Александр Михайлович Катилов (рос.). Arthive. Процитовано 9 січня 2024.
  2. ↑ а б Катілов Олександр Михайлович. Миколаївська обласна бібліотека імені В. О. Лягіна. Процитовано 18 серпня 2023.
  3. ↑ а б Дудник, Н. В. (2012). Катілов Олександр Михайлович. Т. 12. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  4. ↑ Смирнова, Н. (2005 – № 132 (29 ноября)). Посвящение городу: выставка «Город Александра Катилова» в музее им. В. Верещагина (рос.). Николаев: Южная правда. с. 3.