Катерина Лотаринзька (1585–1618)
Катерина Лотаринзька, також Катерина Майєннська, (фр. Catherine de Lorraine, Catherine de Mayenne), ( 1585 — 18 березня 1618) — французька принцеса з роду Ґізів, бічної гілки Лотаринзького дому, донька герцога Майєннського Шарля де Ґіза та Генрієтти Савойської-Війяр, дружина герцога Неверу та Ретеля Карла I. ЖиттєписКатерина народилась близько 1585 року. Вона була третьою дитиною та старшою донькою в родині герцога Майєннського Шарля де Ґіза та його дружини Генрієтти Савойської-Війяр. Її батько в цей час був правителем Бургундії. Дівчинка мала старших братів Генріха та Шарля Еммануеля, а також в сім'ї зростала донька Рената. Від першого шлюбу матері із Мельхіором де Пре, сеньйором де Монпеза, Катерина мала двох зведених братів та двох сестер. У грудні 1588, після загибелі свої братів Генріха та Людовіка де Ґізів, Шарль де Ґіз став главою Католицької ліги. Воював на її чолі із Генріхом Наваррським. У 1595 році уклав із ним мир, втративши губернаторство над Бургундією, натомість отримавши фортеці Суассона, Сорра та Шалон-сюр-Сона, губернаторство в Іль-де-Франс та грошову компенсацію. У віці 14 років Катерина була пошлюблена із 18-річним герцогом Неверу та Ретеля Карлом I з роду Ґонзаґа. Весілля відбулося 1 лютого 1599 в Суассоні. Благочестиве життя подружжя вважалося зразковим. У пари народилося троє синів та три донькиː
Герцогиня брала активну участь в адмініструванні феодів чоловіка та плануванні справ. Вона, як і Карл, була щиро благочестивою та побожною людиною. Сприяла створенню релігійних закладів, монастирів, абатств, церков, шкіл, лікарень. Померла 18 березня 1618 в Парижі. Похована у катедральному соборі Неверу[1]. Її чоловік більше не одружувався. У 1627 році він став герцогом Мантуї, передавши згодом володіння їхньому онуку. Генеалогія
Примітки
Посилання
|