Катерина Жидкова

Катерина Жидкова
Катерина Кулик
Загальна інформація
Громадянство Україна
Народження28 вересня 1989(1989-09-28) (35 років)
Черкаси, Українська РСР, СРСР
Зріст187 см
Вага76 кг
Спорт
КраїнаУкраїнаАзербайджан
Вид спортуволейбол[1]
КомандаФранція «Венель»
Нац. збірнаУкраїна Україна
Азербайджан Азербайджан

Катерина Жидкова (до шлюбу — Катерина Кулик; азерб. Katerina Zhidkova; нар. 28 вересня 1989, Черкаси, Українська РСР) — українська і азербайджанська волейболістка. Гравчиня національних збірних України і Азербайджану. Виступає на позиції догравального.

Біографія

Катерина Кулик народилася 1989 року у місті Черкаси, Української РСР. 2004 року почала виступати у чемпіонаті України. Спочатку у команді «Хімволокно» з рідного міста. 2006 року перейшла до команди «Круг» Черкаси"[2]. 2011 року виїхала з України і розпочала виступи за азербайджанський волейбольний клуб «Локомотив». У 2013 році перейшла до «Азеррейлу», де провела свій перший Єврокубковий сезон, дійшовши з командою до 1/4 фіналу Кубка ЄКВ (CEV Cup), в якому поступилися російській «Уралочці». Наступного сезону виступала за клуб «Азерйол»[3]. і стала бронзовим призером Чемпіонату Азербайджану, а також разом з клубом пройшла груповий етап і в 1/12 фіналу Ліги Чемпіонів поступилася в домашньому матчі італійському «Ямамай Бусто-Арсіціо» 1-3, у відповідь досягає перемоги 3-2, але пропускає суперника далі.

У сезоні 2015—2016 років Катерина Жидкова захищала кольори волейбольного клубу «Азерйол», який досяг стратегічного успіху в CEV Cup, посівши третє місце у другому за значенням європейському клубному турнірі. А вже влітку 2016 року у складі збірної Азербайджану виграла Євролігу. У сезоні 2016—2017 років Катерина знову захищала кольори «Азеррейл» і знову повернулася до найпрестижнішого клубного турніру Європи — Ліги Чемпіонів. Підсумок — срібна медаль Чемпіонату Азербайджану та 8 місце у Лізі Чемпіонів. Влітку 2017 року у складі збірної Азербайджану спочатку виграла Європейську кваліфікацію Чемпіонату світу та пройшла безпосередньо на турнір, який відбувся у вересні-жовтні 2018 року в Японії, а потім стала переможницею Четвертих Ігор ісламської солідарності. У сезоні 2017—2018 років Катерина захищала кольори «Азеррейл» у Чемпіонаті Азербайджану та в Кубку виклику (Challenge Cup).

Клубна кар'єра

Роки Клуби
2004—2006 Україна «Хімволокно» (Черкаси)
2006—2011 Україна «Круг» (Черкаси)
2011—2013 Азербайджан «Локомотив» (Баку)
2013—2014 Азербайджан «Азеррейл» (Баку)
2014—2016 Азербайджан «Азерйол» (Баку)
2016—2018 Азербайджан «Азеррейл» (Баку)
2018—2019 Румунія «Альба-Блаж» (Блаж)[en]
2019—2020 Туреччина «Нілуфер Беледієспор» (Бурса)
2019—2020 Туреччина «Сариєр Беледиєсі» (Стамбул)
2020—2021 Угорщина «Бекешчаба»
2021—2022 Італія «Казальмаджоре»[it][4]
2021—2022 Туреччина «Муратпаша Беледиєсі» (Анталья)
2021—2022 В'єтнам «Бамбу Ейрвейс Віньфук»
2022—2023 Азербайджан «Азеррейл» (Баку)[en]
2022—2023 Індонезія «Джакарта Електрик»
2023— Франція «Венель»

Збірна Азербайджану

З 2013 року захищає кольори збірної Азербайджану. Вперше була призвана до складу національної команди у грудні 2013 року, для участі у кваліфікаційних матчах чемпіонату світу проти збірних Сербії, Ізраїлю та Естонії. Виступала у Євролізі 2014 року, де разом із командою поділила 3-4 місце зі збірною Польщі. Була знову включена до складу основної збірної країни у серпні 2014 року.

У складі збірної Азербайджану брала участь на чемпіонаті світу 2014 року, що проходив в Італії .[5] Збірна зуміла пробитися до другого групового етапу, перемігши на першому збірні Японії, Пуерто-Рико та Куби. Однак у ньому поступилася збірним Німеччини, Домініканської республіки та Італії, обігравши лише команду Хорватії.

У травні 2015 року збірна Азербайджану, перемігши збірну Словаччини у стиковому матчі, вийшла до фінальної частини Чемпіонату Європи 2015 року, який проходив у Бельгії та Голландії у вересні 2015 року. Суперницями збірної Азербайджану стали команди Туреччини, Бельгії та Угорщини.

У червні 2015 року у складі збірної Азербайджану Катерина Жидкова зайняла четверте місце на Перших Європейських іграх, поступившись у півфіналі збірної Туреччини, яка стала переможцем турніру, а в матчі за 3-е місце збірної Сербії. обидва матчі закінчилися з рахунком 2:3.

У липні 2016 року у складі збірної Азербайджану виграла Євролігу CEV, перемігши у фіналі збірну Словаччини.

У травні 2017 року у складі збірної Азербайджану виграла Європейську кваліфікацію Чемпіонату Світу 2018 року, вигравши збірну України[6] та розгромивши у вирішальному матчі збірну Нідерландів 3-0.

У червні 2017 року у складі збірної Азербайджану виграла Четверті Ігри Ісламської Солідарності.

Турніри та досягнення

Збірна Азербайджану

Рік Турнір Місце у турнірі
2014 Чемпіонат світу з волейболу серед жінок 2014 13
2014 Жіноча волейбольна Євроліга 2014 3-4
2015 Чемпіонат Європи з волейболу серед жінок 2015 14
2015 Перші Європейські Ігри 4
2016 Жіноча волейбольна Євроліга 2016 1
2017 Європейська кваліфікація Чемпіонату Світу 2018 1
2017 Четверті Ігри Ісламської Солідарності 1

Клубна кар'єра

Сезон Турнір Місце у турнірі Команда
2013-2014 Чемпіонат Іспанії 4 Азеррейл
2013-2014 CEV Cup 9 Азеррейл
2014-2015 Чемпіонат Іспанії 3 Азерйол
2014-2015 Champions League 8 Азерйол
2015-2016 Чемпіонат Іспанії 4 Азерйол
2015-2016 CEV Cup 3 Азерйол
2016-2017 Чемпіонат Іспанії 2 Азеррейл
2016-2017 Champions League 8 Азеррейл
2017-2018 Чемпіонат Іспанії 1 Азеррейл
2018-2019 CEV Cup 2 Alba-Blaj
2018-2019 Чемпіонат Румунії 1 Alba-Blaj

Примітки

  1. WorldofVolley
  2. Владимир КАЗИМИРОВ (7 жовтня 2010). Девичьи стартовые разборки - предвестники интриги. sport.ua. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  3. Три экс-игроки черкасского "Круга" встретились в матче Лиги чемпионов. Новости Черкас. 12 грудня 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  4. Katerina Zhidkova. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  5. Womens world championship, team Azerbaijan [Архівовано 1 листопада 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  6. Українки програли азербайджанкам у відборі на чемпіонат світу з волейболу. Укрінформ. 31 травня 2017. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.

Посилання

Джерела