Карл (герцог Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький)Герцог Карл Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький (нім. Herzog Karl von Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburg), ( 30 вересня 1813 — 24 жовтня 1878) — герцог Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький у 1831—1878 роках, старший син засновника молодшої лінії династії Глюксбургів Фрідріха Вільгельма та принцеси Гессен-Кассельської Луїзи Кароліни, старший брат короля Данії Крістіана IX. БіографіяКарл народився 30 вересня 1813 року у Готторпському замку. Він був старшим сином та третьою дитиною в родині принца Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Бекського Фрідріха Вільгельма та його дружини Луїзи Кароліни Гессен-Кассельської. Хлопчик мав двох старших сестер: Луїзу Марію та Фредеріку. 1816-го його батько став герцогом Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Бекським, а 1825-го — змінив титул на герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзького. На початку 1831 Карл поступив на військову службу, ставши штабс-капітаном ольденбурзького піхотного полку. За три тижні після цього помер Фрідріх Вільгельм, передавши сину титул герцога. У віці 24 років принц пошлюбився із своєю кузиною Вільгельміною Марією, донькою короля Данії Фредеріка VI. Весілля відбулося 19 травня 1838 у палаці Амалієнборг. Нареченій було 30 років і для неї це був другий шлюб. З першим чоловіком, Фредеріком Данським, вона розлучилася через його розгульне життя. За два дні до церемонії Карла було нагороджено вищою данською нагородою — орденом Слона. Король подарував молодятам Кільський замок як резиденцію. Союз Карла та Вільгельміни Марії виявився щасливим, але бездітним. 1839-го герцог був призначений шефом лауенбурзького мисливського корпусу. У 1846 він подав у відставку з данської армії. У січні 1848, відразу після свого вцарювання, новий король Данії Фредерік VII надав йому чин генерал-майора. Коли у 1848 спалахнуло повстання, з якого почалася Перша війна за Шлезвіг, герцогське подружжя було в Кілі. Карл, як бригадний командир, виступив на стороні герцогств проти Данії, що призвело до розриву відносин із тамтешніми родичами. Восени пара переїхала в Дрезден, де жила до примирення із ними у 1852 році. В той же час у герцога був позашлюбний зв'язок, що призвів до народження двох дітей, які з'явились на світ у Парижі:
Влітку подружжя жило в Луїзенлунді, зиму проводило у Кільському замку. 1854-го Карл поступився Глюксбурзькою фортецею королю Фредеріку VII, натомість, 1855-го придбавши маєток Гут Ґрюнхольц на півночі Шлезвігу,[2]де розмістив свою резидецію після від'їзду з Глюксбургу. Під час Другої війни за Шлезвіг у 1864 Карл залишив країну та повернувся у Луїзенлунд наступного року. В Кілі він більше не мешкав. Зиму від 1871 герцогська пара проводила у Глюксбурзькому замку. За рік до цього він був повернений Карлові прусським урядом після тривалих переговорів. 24 жовтня 1878 Карл пішов з життя у віці 65 років. Був похований на новому цвинтарі Глюксбургу,[3] де вже спочивав його молодший брат Миколай. Нагороди
Генеалогія
Примітки
Посилання
|