Карл Вільгельм фон Ауершперг

Карл Вільгельм фон Ауершперг
нім. Karl Willhelm Philipp Fürst von Auersperg
Карл Вільгельм фон Ауершперг
Карл Вільгельм фон Ауершперг
Прапор
Прапор
 Міністр-президент Цислейтанії
30 грудня 1867 — 24 вересня 1868
Попередник: Фридрік Фердинанд фон Бейст
Спадкоємець: Едвард Тааффе
 
Народження: 1 травня 1814(1814-05-01)
Прага, Австрійська імперія
Смерть: 4 січня 1890(1890-01-04) (75 років)
Прага, Австрійська імперія
Країна:  Австрійська імперія
 Цислейтанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: Ауершперґи Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Вільгельм фон Ауершперг
Мати: Леопольдіна фон Вальдштейн
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ауершперг.

Карл Вільгельм Філіп фон Ауершперг (нім. Karl Willhelm Philipp Fürst von Auersperg; 1 травня 1814, Прага — 4 січня 1890, Прага, Австрійська імперія) — австрійський і австро-угорський державний діяч; міністр-президент Цислейтанії в 1867-1868. Князь.

Біографія

Карл Вільгельм фон Ауершперг народився 1 травня 1814 в Празі, належав до династії імперських князів Ауершпергів. Брат Адольфа Вільгельма Даніеля фон Ауершперга — міністр-президент Цислейтанії в 1871-1879.

Вперше як політичний діяч проявив себе в 1840-х, представляв інтереси богемського дворянства в Ландтазі Богемії; примикав до опозиції канцлера Меттерніха.

Після революційних подій 1848 перейшов в табір німецьких лібералів, став противником чеського національного руху.

У 1861-1883 (з перервами) — знову член богемського ландтагу. 23 квітня 1872 призначений оберстландмаршалом (головою) земельної парламенту; займав цю посаду до 31 травня 1883. Одночасно в 1861-1890 — член Палати панів (Heerenhaus) Рейхсрата; був президентом палати.

Після прийняття Австро-угорської угоди і його закріплення в Грудневій конституції, 30 грудня 1867 призначений міністр-президентом Цислейтанії. На період роботи уряду довелося прийняття «травневих законів» (25 травня 1868), що обмежували конкордат імперії з Католицькою Церквою; вводили світський шлюб, свободу віросповідання і відокремили від церкви школу.

Проявив себе як прихильник централізації. Проводив переговори з чехами, проте був не згоден з позицією міністра закордонних справ Бейста і внутрішніх справ Тааффе, вважаючи, що їх пропозиції про федералізацію Цислейтанії є надмірними. 24 вересня 1868 Ауершперг покинув пост глави уряду.

Після відставки знову обіймав посади голови ландтагу Богемії і Палати панів. Виступав проти автономії Чехії; пропозицій уряду Потоцького і «Фундаментальних статей», вироблених урядом Гогенварта.

Після 1883 відійшов від активного громадського життя. Помер 4 січня 1890 в рідному місті.

Був одружений з графинею Ернестіна фон Тольна (1831-1901), але дітей у цьому шлюбі не було. Наступним главою роду — 9-м князем фон Ауершперг — став його племінник Карл Марія Александр (1859-1927), Майбутній австрійський політичний діяч.

Джерела

  • Ауэршперг, Карл-Вильгельм // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Auersperg Karl (Carlos) Wilhelm Fürst. // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). — B. 1. — Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1957.
  • Ernst Rutkowski. Briefe und Dokumente zur Geschichte der österreichisch-ungarischen Monarchie. — B. 1: Der verfassungstreue Großgrundbesitz 1880−1899. — München: Verlag Oldenbourg, 1991. — ISBN 3-486-51831-3.
  • Gustav Adolf Metnitz. Auersperg, Carlos (Karl Wilhelm Philipp) Fürst. // Neue Deutsche Biographie (NDB). — B. 1. — B.: Duncker & Humblot, 1953.
  • Pieter M. Judson. Exclusive revolutionaries. Liberal politics, social experience, and national identity in the Austrian Empire, 1848—1914. — Ann Arbor: The University of Michigan Press, 1996. — ISBN 0-472-10740-2..
  • Heribert Sturm (Hrsg.): Biographisches Lexikon zur Geschichte der Böhmischen Länder. — München: Verlag Oldenbourg, 1979. — ISBN 3-486-49491-0, Band 1.