Карен Морлі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Морлі.
Карен Морлі
англ. Karen Morley
Народилася12 грудня 1909(1909-12-12)[2][3][4]
Оттамва, Айова, США
Померла8 березня 2003(2003-03-08)[2][3][4] (93 роки)
Вудленд-Гіллз, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
  • пневмонія
    • ГромадянствоСША
    ДіяльністьАктриса
    Alma materКаліфорнійський університет в Лос-Анджелесі і Голлівудська старша школа
    Роки діяльностіз 1929
    ПартіяAmerican Labor Partyd
    У шлюбі зЧарльз Відор і Lloyd Goughd
    IMDbnm0605904
    CMNS: Карен Морлі у Вікісховищі

    Карен Морлі (англ. Karen Morley, при народженні Мілдред Лінтон (англ. Mildred Linton); 12 грудня 1909 — 8 березня 2003) — американська акторка.

    Біографія

    Народилася і виросла в місті Оттамва, штат Айова.[5] У 13 років переїхала в Лос-Анджелес, де закінчила Голлівудську середню школу,[6] а потім Каліфорнійський університет.

    Акторську кар'єру вона почала з театру в Пасадені,[7] де її помітив голлівудський режисер Кларенс Браун, який шукав дублерку для Грети Гарбо. Після підписання контракту з «MGM» пішли ролі у фільмах «Мата Харі» (1931), «Обличчя зі шрамом» (1932), «Маска Фу Манчу» (1932), «Арсен Люпен» (1933) і «Обід о восьмій» (1933). Після того, як в 1934 році акторка покинула студію, вона стала рідше з'являтися на великому екрані. Останньою помітною картиною за участю Морлі стала чергова екранізація роману Джейн Остін «Гордість і упередження» в 1940 році. Її кар'єра остаточно завершилась в кінці 1940-х, коли акторку викликали на допит в Комісію з розслідування антиамериканської діяльності і вона відмовилась давати будь-які коментарі про свою причетність до Комуністичної партії США та потрапила в «Чорний список Голлівуду». У 1954 році безуспішно балотувалася на посаду віце-губернатора Нью-Йорка від Американської лейбористської партії.[5]

    Надалі вона повернулася до акторської кар'єри лише в середині 1970-х, зігравши кілька невеликих ролей на телебаченні. У 1999 році вона дала інтерв'ю, а також взяла участь у фотосесії для журналу «Vanity Fair», присвяченої живим на той момент зіркам з голлівудського чорного списку.

    Особисте життя

    Морлі була у двох шлюбах. Від першого чоловіка, режисера Чарльза Відора (з 1932 по 1943),[8] народила сина Майкла.[9] Відразу після розлучення одружилася з актором Ллойда Гофа, з яким прожила до його смерті в 1984 році.

    Смерть

    Померла в березні 2003 року від пневмонії у віці 93 років.[10]

    Вибрана фільмографія

    Примітки

    1. ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
    2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    3. ↑ а б Internet Broadway Database — 2000.
    4. ↑ а б Find a Grave — 1996.
    5. ↑ а б Lentz, Harris M., III (2004). Obituaries in the Performing Arts, 2003: Film, Television, Radio, Theatre, Dance, Music, Cartoons and Pop Culture (англ.). McFarland. с. 280. ISBN 9780786452088. Процитовано 25 липня 2018.
    6. ↑ Scheuer, Philip K. (11 грудня 1932). Karen Morley's Honesty Makes Her 'Black Sheep'. The Los Angeles Times. California, Los Angeles. с. 48. Процитовано 25 липня 2018 — через Newspapers.com. публікація знаходиться у відкритому доступі
    7. ↑ Who's Who in Pictures. The New York Times. 29 травня 1932. с. X 4. Процитовано 27 вересня 2021.
    8. ↑ Karen Morley Secretly Married. The New York Times. Associated Press. 8 грудня 1932. с. 24. Процитовано 27 вересня 2021.
    9. ↑ Karen Morley Divorces Vidor. The New York Times. United Press. 3 березня 1943. с. 20. Процитовано 27 вересня 2021.
    10. ↑ Bergan, Ronald (21 квітня 2003). Obituary: Karen Morley — через www.theguardian.com.

    Посилання