Карасйок69°28′18″ пн. ш. 25°31′17″ сх. д. / 69.47167° пн. ш. 25.52139° сх. д.
Карасйок (норв. Karasjok kommune, півн.-саам. Kárášjoga gielda, фін. Kaarasjoki) — комуна (муніципалітет) у фюльке Фіннмарк, Норвегія, адміністративним центром якої є селище Карасйок. До інших важливих населених пунктів комуни також належать селища Дорвон'ярга (норв. Dorvonjárga), Шуош'яврі (норв. Šuoššjávri) та Вал'йохка (норв. Váljohka). Комуна має площу 5452,95 км² і є другою за площею у Норвегії; першою є комуна Каутокейно. Вона межує на півночі із комуною Порсангер, на північному сході — із комуною Алта, на північному заході — із комуною Тана, а на заході та південному заході— із комуною Каутокейно. Також комуна Карасйок через своє розташування фактично на кордоні із Фінляндією межує з її громадами Утсйокі на сході та Інарі на південному сході. Загальна інформаціяКарасйок, так само, як і Каутокейно, був шведською парафією, допоки у 1751 році у результаті Стремстадського трактату ця територія не відійшла об'єднаній дансько-норвезькій державі. Комуна Карасйок була заснована 1 січня 1866 року після відділення від старої комуни Кістранд; на початку її населення становило 515 осіб. З того часу межі комуни Карасйок не змінювалися.[5] З 1 січня 2020 року комуна стала частиною новоутвореної фюльке Трумс-ог-Фіннмарк; до того вона була частиною фюльке Фіннмарк.[6] НазваНазва «Карасйок» (норв. Karasjok) є норвегізованою формою північносаамського слова «Kárášjohka». Значення першого елементу може відповідати значенню північносаамського слова «káráš», яке могло означати «дерев'яна тарілка для їжі», або фінському слову «kara» — «той, що блукає»; останній елемент, «johka», означає річку.[7] Узагалі поселення розвилося на місці старого зимового табору півн.-саам. Ávjuvárri, що знаходився приблизно у 40 км від центру нинішнього селища Карасйок. Комуна отримала свою назву завдяки річці Карашйохка (півн.-саам. Kárášjohka), що протікає через її територію, і використовувала назву «Карасйок» до 1990 року, згодом її було замінено подвійною Kárášjohka-Karasjok,[8] завдяки чому вона стала третьою у Норвегії комуною, що отримала саамську назву. Втім, у 2005 році стару назву було відновлено, але за умови, що можуть бути рівнозначно використані як норвезька, так і саамська її форми.[9] СимволікаГерб комуни Карасйок, зображений і на її прапорі, є досить молодим: він був наданий комуні королем Норвегії 27 червня 1986 року. На ньому зображено три золотих язики полум'я на червоному тлі; вогонь був обраний як символ своєї важливості для корінного (кочового) саамського населення, він зігріває і допомагає вижити під час суворих зим, але у той час є і найбільшою загрозою як у наметах, так і у великих соснових лісах. Ще вогонь є місцем, навколо якого збираються люди, а також він захищає від небезпек. Так само три язики полум'я символізують три народи, — норвежців, саамів та квенів, — що проживають на території Карасйока.[10] ГеографіяКомуна Карасйок розташована уздовж верхів'я річки Танаельви та її притоків: річок Анарйохка (півн.-саам. Anárjohka) та Карашйохка (півн.-саам. Kárášjohka); територія комуни також включає великі ділянки плоскогір'я Фіннмарксвідда. У комуні є низка озер, найбільшим з яких є озеро Гасадат'яврі. У долині річки, на відміну від плоскогір'я, ростуть соснові та березові ліси. Найвищою точкою комуни є гора Вуор'ї заввишки 1024 м над рівнем моря.[11] Південна частина комуни Карасйок є частиною національного парку Евре-Анарйохка. КліматУ тій дальній північно-східній частині Норвегії, де розташована комуна, місцевий субарктичний клімат є більш континентальним і сухим порівняно із типовим береговим кліматом на інших територіях країни. 1 січня 1886 року у Карасйоці був зафіксований найнижчий температурний рекорд Норвегії: температура того дня становила −51.4 °C. Найвищу температуру, 32.4 °C, зафіксували тут у липні 1914 року. Таким чином, різниця між найвищою та найнижчою зафіксованими температурами становить 83,8 °C, що є другим за величиною показником у Норвегії (після показників комуни Каутокейно). Найтеплішим місяцем в історії був липень 1941 року із середньодобовою температурою 17.9 °C, а найхолоднішим — лютий 1966 року із середньодобовою температурою −27.1 °C. Найтепліший місяць у комуні — липень, із середньою температурою 13.1 °C. Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою −17.1 °С.[12]
ТранспортКомуна Карасйок розташована у безпосередній близькості до кордону з Фінляндією — через річку Анарйохка проходить пункт переходу кордону, що знаходиться між норвезьким селищем Дорвон'ярга (норв. Dorvonjárga) та фінським селищем Карігасніємі. Через неї також проходить Європейський маршрут E6, що прямує від селища Лаксельв до Кіркенеса. Карасйок також вважається важливим транспортним вузлом у фюльке. Існують автобусні маршрути як до Тани, Вадсе і Кіркенеса на сході, так і до Лаксельва, Каутокейно і Альти на заході. Найближчим аеропортом до комуни є аеропорт Лаксельв-Банак, розташований приблизно у 75 км від селища Карасйок. АдміністраціяУсі комуни Норвегії включно із Карасйоком самостійно приймають рішення щодо початкової освіти, охорони здоров'я, соціальної допомоги для літніх людей, безробітних та інших категорій населення, зонування земель та муніципальних доріг. На чолі комуни стоїть її рада, що складається із обраних представників, які, у свою чергу, обирають бургомістра.[13] Комуна підпадає під юрисдикцію окружного суду Внутрішнього Фіннмарка (норв. Indre Finnmark tingrett) та Апеляційного суду Хологаланда. Комунальна радаДо ради комуни (норв. Kommunestyre) Карасйок входять 19 представників, обраних на чотирирічні терміни. Станом на 2020–2023 рр. партійний розподіл у раді є наступним:[14]
НаселенняПриблизно для 80% мешканців комуни саамська мова є рідною, тому саамська і норвезька мова мають на території комуни рівний статус. Також мешканці комуни володіють фінською мовою. У селищі Карасйок, де також проживає найбільше мешканців комуни та яке є другим культурним і соціальним центром саамів Норвегії (після Каутокейно), засідає Саамський парламент країни. Окрім цього тут ведеться саамське теле- і радіомовлення (адже тут розташована радіостанція NRK Sámi Radio) та є низка важливих саамських (державних і приватних) установ, зокрема національний музей саамської культури, центр саамського мистецтва. У комуні розташоване найбільше саамське видавництво Davvi Girji, а з 2008 року видається саамськомовна газета Min Áigi. Окрім цього, у Карасйоці та Каутокейно розташовані редакції саамського щотижневика Ávvir. Також тут розташовано низку саамських навчальних закладів (від дитячих садків до шкіл), Саамську спеціальну бібліотеку, саамський медичний центр, дитячу й молодіжну психіатричну поліклініку. Важливими галузями промисловості у регіоні є зокрема оленярство та сільське господарство, а також полювання та риболовля. ТуризмДо туристичних пам'яток комуни належить будівля Саамського парламенту, музей саамської культури, центр саамського мистецтва, туристична стежка Ассебакті (півн.-саам. Ássebákti) та стара церква Карасйока, датована 1807 роком. Саамський парламент був відкритий королем Олафом V у 1989 році, і його першим президентом став Уле Генрік Магга із Каутокейно, який перебував на цій посаді більше восьми років. Стара церква у Карасйоці є найстарішою лютеранською церквою колишньої фюльке Фіннмарк. Через те, що вона стала замалою, згодом було збудовано нову дерев'яну церкву, натхненну зразками традиційної саамської архітектури. Щодо саамів, то тут також є присвячений їм тематичний парк. До того ж Карасйок є центром традиційного саамського ремесла duodji. Галерея
Видатні особи
Міста-побратимиДив. такожПримітки
Посилання
|