Каракеєв Курман-Галі

Каракеєв Курман-Галі
Народився7 листопада 1913(1913-11-07) Редагувати інформацію у Вікіданих
село Курменти Пржевальського повіту Семиріченської області, тепер Тюпського району Іссик-Кульської області, Киргизстан
Помер13 листопада 2012(2012-11-13) (99 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бішкек, Киргизстан Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
 Киргизстан Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністькиргиз
Діяльністьісторик, політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВища партійна школа при ЦК КПРС[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Знання мовкигризька і російська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія наук СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» орден «Манас» орден «Манас»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каракеєв.

Курман-Галі Каракейович Каракеєв (7 листопада 1913(19131107), село Курменти Пржевальського повіту Семиріченської області, тепер Тюпського району Іссик-Кульської області, Киргизстан — 13 листопада 2012, місто Бішкек, Киргизстан) — радянський киргизький партійний діяч, історик, президент Академії наук Киргизької РСР (1960—1978). Кандидат історичних наук (1959), доктор історичних наук (1970), професор (1971), академік Академії наук Киргизької РСР (з 20.02.1960), член-кореспондент Академії наук СРСР (Російської академії наук) (з 26.11.1968, по Відділенню історії). Депутат Верховної ради Киргизької РСР. Депутат Верховної ради СРСР 6—9-го скликань.

Життєпис

Народився в селянській родині. До 1933 року навчався в Іссик-Кульському сільськогосподарському технікумі.

У 1933—1934 роках — відповідальний секретар, заступник редактора республіканської комсомольської газети «Ленинчил жаш» («Ленінська молодь»).

У 1934—1936 роках — завідувач відділу учнівської молоді Киргизького обласного комітету ВЛКСМ.

У 1936 році закінчив Киргизький державний педагогічний інститут.

З 1936 по 1938 рік случжив на Робітничо-селянському Червоному флоті.

Член ВКП(б) з 1938 року.

У 1938—1939 роках — секретар, заступник редактора киргизького республіканського журналу «Комуніст».

У 1939—1944 роках — заступник завідувача відділу агітації та пропаганди Фрунзенського обласного комітету КП(б) Киргизії; секретар Тянь-Шаньського обласного комітету КП(б) Киргизії; секретар Іссик-Кульського обласного комітету КП(б) Киргизії.

У 1944—1947 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У 1947—1949 роках — редактор республіканської газети «Кызыл Кыргызстан» («Червона Киргизія»).

У 1949—1952 роках — завідувач відділу пропаганди та агітації ЦК КП(б) Киргизії.

9 січня 1952 — 11 грудня 1956 роках — секретар ЦК КП Киргизії.

Одночасно, 1 квітня 1955 — 27 травня 1959 роках — голова Верховної ради Киргизької РСР.

У 1956—1958 роках — слухачів Курсів перепідготовки при ЦК КПРС. У 1958—1959 роках — аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

У 1959—1960 роках — старший науковий співробітник Інституту історії партії при ЦК КП Киргизії.

20 лютого 1960 — 22 листопада 1978 роках — президент Академії наук Киргизької РСР.

У листопаді 1978 — 1986 роках — завідувач сектору Жовтневої революції та громадянської війни Інституту історії Академії наук Киргизької РСР. Член Президії Академії наук Киргизької РСР.

1991 року переобраний членом-кореспондентом Російської академії наук (РАН), входив до складу секції історії відділення історико-філологічних наук РАН.

Потім — на пенсії в місті Бішкеку. Помер 13 листопада 2012 року.

Наукова діяльність

Був автором понад 350 наукових праць із радянської історії Киргизії та історії КПРС, в тому числі 10 монографій. Під його керівництвом захищено 20 докторських та кандидатських дисертацій. За участю Каракеєва видано твори Леніна киргизькою мовою.

  • «Киргизстан у братній сім'ї народів СРСР» (1957);
  • «Розвиток науки у радянському Киргизстані» (1962);
  • «Торжество ідей пролетарського інтернаціоналізму і дружби народів у Радянському Киргизстані» (1963; співатор);
  • «Нариси історії Комуністичної партії Киргизії» (1966; співатор);
  • «Історія Киргизької РСР. Т. 2. Вип. 1» (1967, редактор);
  • «Історія комуністичних організації Середньої Азії» (1967; співатор);
  • «Перемога Радянської влади в Середній Азії та Казахстані» (1967);
  • «В. І. Ленін та соціалістичне будівництво в Киргизстані» (1970; співавтор);
  • «Академія наук Киргизької РСР» (1974);
  • «Великий Жовтень та наука Киргизстану» (1977);
  • «Радянський народ — будівник комунізму. Т. 1» (1977; співавтор);
  • «Перемога Жовтневої революції в Киргизії: збірник документів (1917—1918)» (1977; редактор);
  • «Утворення СРСР — торжество ленінської національної політики» (1982);
  • «Проблеми управління будівництвом Радянської багатонаціональної держави» (1982; співавтор);
  • «Розгром контрреволюційних сил у Киргизії в роки іноземної військової інтервенції та громадянської війни: збірник документів (1918-1920)» (1983; редактор);
  • «Киргизія в трьох російських революціях» (1987; співавтор)

Нагороди

Примітки

Джерела