Назву Caracal запропонував Джон Едвард Ґрей у 1843 році, як родову назву для одного єдиного виду котячих, що мешкає в Африці та південно-західній Азії, каракала, Caracal caracal.
У 2000 році Матерн і МакЛенан розглядали каракала як сестринський таксон до сервала.
До 2006 року таксономічна класифікаціяCaracal як монотипного роду мала широке визнання.
Видовий склад
Браєн та Джонсон (2007) на основі проб ДНК включили до роду Caracal три види:
Спільний пращур всіх трьох видів цього роду жив 5,6 мільйонів років тому, спільний предок каракала пустельного та золотої кішки жив приблизно 1,9 мільйонів років тому. Ця таксономічна рекласифікація була частково прийнята членами Групи фахівців з котів МСОП, з визнанням належності золотої кішки до роду Caracal, але залишаючи сервала у окремому монотипному роді Leptailurus.
У останньому зведенні щодо світової фауни ("Види ссавців світу", 2005) його автори схиляються до піднесення рангів усіх трьох видів до рівня окремих родів [1] [Архівовано 24 червня 2011 у Wayback Machine.]:
Caracal caracal → Caracal caracal (в різний час розглядали у складі родів Felis, Lynx або Urolynchus)
Caracal aurata → Profelis aurata (в різний час розглядали у складі родів Felis, Catopuma або Caracal)
Caracal serval → Leptailurus serval (в різний час розглядали у складі родів Felis, Lynx або Caracal)
