Карабіневич Аполлінарія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карабіневич.
Карабіневич Аполлінарія
(Люся Барвінок)
Ім'я при народженніАполлінарія Лопухович
Інші іменаЛюся Барвінок (сценічне ім'я), Lusya Karabinevych
Народилася4 (16) серпня 1896(1896-08-16)
Борзна (Чернігівщина)
Померла22 серпня 1971(1971-08-22) (75 років)
Рочестер, шт. Нью-Йорк
ПохованняЦвинтар святого Андрія Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьукраїнка
Діяльністьакторка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧоловікПанас Карабіневич

Аполлінарія Лопухович, у шлюбі Карабіневич, на сцені — Люся Барвінок (4 (16) серпня 1896(18960816), Борзна, Чернігівщина — 22 серпня 1971, Рочестер) — українська акторка, режисерка, театрально-громадська діячка, педагогиня.

Життєпис

Народилась 4 (16) серпня 1896(18960816) (за іншими даними — 10 серпня) у Борзні на Чернігівщині в козачій родині. Була правнучкою козака Чернігівського куреня і донькою священника.[1] Навчалась у київській середній школі, а проживала постійно на Поділлі.[2]

На сцені з 1913 року. Грала у мандрівних антрепризах А. Ніколаєнка, О. Суходольського. Згодом стала артисткою Театру Миколи Садовського у Києві.

1917—1920 — у Державному театрі УНР під керівництвом М. Садовського у Кам'янці-Подільському.

1920 року переїхала до Галичини. Працювала в українських мандрівних театрах Івана Когутяка, Ольги Міткевичевої, трупі «Відродження» Миколи Айдарова та ін.

Одружилася з українським театральним діячем Панасом Карабіневичем.

1924—1939 — режисерка і мистецька керівниця мандрівних театрів П. Карабіневича, з якими виступала на Волині, Поліссі, Лемківщині, Закарпатті, у Галичині, Польщі. У 1929—1932, 1937 роках обіймала мистецький провід Українського театру П. Карабіневича, 1932—1936 — Наддніпрянського театру П. Карабіневича.

1938—1939 — в Українському Драматичному Театрі ім. М. К. Садовського.

1939—1941 — у Тернопільському українському драматичному театрі імені Івана Франка.

1944—1949 — у Німеччині: створила дитячу театральну студію, виступала у театрі м. Швайнфурт.

1949 року виїхала до США (м.  Рочестер, шт. Нью-Йорк). Організовувала аматорські вистави на користь Злученого українсько-американського допомогового комітету і школи українознавства при Православній церкві св. Покрови, у якій викладала. Входила до Об'єднання митців української сцени.

Виконувала різнопланові ролі, серед яких найвдаліші — характерні. До репертуару театрів добирала побутові та історичні твори, популярні перекладні оперети.[3]

Виховала низку талановитих акторів, серед яких — Віра Левицька.

Ролі

  • Наталка, Терпилиха («Наталка Полтавка» І. Котляревського)
  • Вустя, Хівря («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Сорочинський ярмарок» М. Старицького)
  • Ганна («Гетьман Полуботок» за О. Барвінським)
  • Килина («Хмара» О. Суходольського)
  • Маруся («Воскресіння» В. Чубатого)
  • Олена («На перші гулі» С. Васильченка)

Режисерські роботи

  • «Наталка Полтавка» І. Котляревського
  • «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка
  • «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького
  • «Ніч на Івана Купала» за М. Гоголем
  • «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»
  • «Маруся Богуславка» М. Старицького
  • «Хмара» О. Суходольського

Примітки

  1. ↑ Українське козацтво. — 1968. — № 5-9. — С. 47.
  2. ↑ Наше життя — січень 1972. — с. 14 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2016. Процитовано 4 вересня 2015.
  3. ↑ Карабіневич Аполлінарія / Р. Я. Лаврентій // Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 4 вересня 2015.

Посилання