Капітан Флінт
Капітан Джон Флінт (англ. Captain J. Flint) — вигаданий капітан піратського корабля «Walrus» з роману «Острів скарбів» шотландського автора Роберта Льюїса Стівенсона. Флінт в романі СтівенсонаХоча Флінт не є безпосереднім персонажем роману, епізодичні відомості про нього періодично «спливають» по ходу розповіді, в основному — у спогадах Джона Сільвера та інших піратів. Флінт довгий час успішно займався піратством. За словами Сільвера, корабель Флінта «Морж» був «…наскрізь просякнутий кров'ю, а золота на ньому було стільки, що він мало не пішов на дно». За час свого піратського промислу, Флінт створив собі вельми зловісну славу, достатню для того, щоб одне згадування його імені приводило людей у жах. Єдиною людиною, якого боявся сам Флінт, був його квартирмейстер Джон Сільвер (за словами самого Сільвера), який пізніше дійсно, як би в насмішку, назвав свого папугу «Капітаном Флінтом». Хоча сам Флінт, за спогадами піратів, страждав сильною пристрастю до рому (особливо наприкінці життя), на його кораблі, за спогадами Сільвера, підтримувалася залізна дисципліна. За сюжетом роману, свої величезні скарби Флінт заховав на острові у Вест-Індії (сам острів є вигаданим). Закопувати ці скарби йому допомагали шестеро членів команди «Моржа», яких Флінт вбив після того, як скарб був захований. Труп моряка на ім'я Аллардайс він залишив в якості своєрідної вказівної стрілки (компаса) — з витягнутими руками, що вказують на місце, де були заховані скарби. Місцезнаходження захованих скарбів було відзначено Флінтом на карті, яка згодом потрапила в руки штурмана «Моржа» Біллі Бонса, а після того, як Бонс помер від апоплексичного удару — до юного Джима Гокінса. Флінт помер за деякий час до початку дії «Острова скарбів», на заїжджому дворі в Саванні (штат Джорджія). Перед смертю Флінт співав пісню «П'ятнадцятеро аж на скриню мерця, Йо-хо-хо, і пляшка рому!». Передсмертними словами Флінта були «Дарбі МакГроу! Дарбі МакГроу! Дарбі, подай мені рому.» Хоча Флінт лише згадується в романі «Острів скарбів», він кілька разів був показаний в його екранізації. ПрототипОбраз Флінта, можливо, був заснований на біографії реальної людини. Згідно з П'єром Мак-Орланом, Флінта згадує англійський письменник М. Чарлз Вайтгед[en] у книзі «Життя й подвиги розбійників, піратів та грабіжників усіх націй». Мак-Орлан пише про це у своїй передмові до французького перекладу книги «Загальна історія грабежів і вбивств, учинених найвідомішими піратами» капітана Чарльза Джонсона в 1921 році[1]. Безперечно, свою роль у формуванні образу капітана Флінта зіграв і один з найбільш харизматичних піратів свого часу Едвард Тіч — «Чорна Борода». У романі навіть є навмисне протиставлення («Чорна Борода перед Флінтом — немовля»), вкладене, втім, в уста балакучого сквайра Трелоні, так і час дії роману (перша половина XVIII століття) приблизно збігається з періодом «піратської кар'єри» Тіча. Між біографіями Тіча і Флінта також є ряд паралелей. Зокрема, місце смерті Флінта від білої гарячки — Саванна — знаходиться дуже близько від місця загибелі Тіча в морській битві, а реальний Ізраель Гендс, один з негативних героїв «Острова скарбів», був старшим помічником на кораблі Едварда Тіча. РемінісценціїОсоба «Капітана Флінта» часто згадується як образ архетипічного пірата:
Примітки
Посилання |