Каприз (архітектура)Капри́з (від фр. caprice — «примха», «забаганка») — невелика, зазвичай паркова чи курортна споруда, яку будували в палацово-паркових ансамблях, надаючи їй незвичних, екзотичних форм та кольорів. Найяскравіше капризи проявилися в стилі шинуазрі, туркоманії, псевдоготиці. Також популярні в сучасному міському середовищі. Зазвичай це кумедні або екстравагантні будівлі, або будівлі, призначені для інших потреб, ніж ті, на які вказують їх конструкція чи зовнішній вигляд. ОписАнглійські ландшафтні парки XVIII століття і французькі часто містили фіктивні римські храми, що символізували класичні чесноти. Інші капризи 18-го століття: китайські храми, єгипетські піраміди, зруйновані середньовічні замки чи абатства або татарські намети, що представляють різні континенти чи історичні епохи. Іноді вони представляли села, млини та котеджі, щоб символізувати сільські чесноти. [1] Багато капризів, особливо під час голоду, таких як Великий голод в Ірландії, були побудовані як форма допомоги бідним, щоб забезпечити роботу селянам і безробітним ремісникам. Характеристики
РуїниШтучні руїни чи романтичні руїни часто зустрічаються в парковому мистецтві України. Такими є Руїни в «Олександрії»[3], місто Біла Церква, руїни готичної башти в садибі графів де Бальменів, руїни замку в Стрийському парку у Львові.[4]
Широко відомі капризиПримітки
|